НАДИМИ

Пахова грижа.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

НАДИМИ́ТИ , НАДИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. надимля́ть; док.

Напустити багато диму. Приклади

Крізь позеленілі шибки ледве пробивається світ у хату, окриваючи її мороком; здавалося мов хто надимив, і спертий дим снував по хаті. (Панас Мирний)

чим і без дод. Курячи, наповнити повітря тютюновим димом. Приклади

Павло надимів цигаркою так, що не стало видно ні жеребчика, ні Павла. (Григорій Тютюнник)
– Давайте цигарки запалимо. Це врівноважує нерви. – Я не палю. – Тоді пробачте, що надимлю, але, не закуривши, не можу говорити. (А. Хижняк)

безос. Приклади

Від іскорки почав тліти тютюн. Надимило спочатку рідким димом, а потім і густішим. (із журн.)

Див. надими́ти.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.