НАДБИТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАДБИ́ТИЙ а, е.

Дієпр. пас. до надби́ти. Приклади

Чадить світло, скло заяложене, зверху надбите, а все-таки видно Петрові. (А. Тесленко)
Сторож Юхим, із якимось сусідом .. сидять за столом, читають до кухонної гаснички із завжди надбитим склом. (С. Васильченко)
Цегельня дала першу продукцію. Василь Іванович взяв до рук цеглину, – ще гарячу, трохи нерівну, шершаву, один ріжок надбитий, тріщинка вздовж. (Ю. Яновський)
Варта містилась через сіни у малій “дідовій” хатині .. Під сволоком висіла на дротині лампа-ліхтар, надбита й закурена. (У. Самчук)
Сильний бій був... Тут я витягав дерево з нашої хати надбитої. Двері плавали майже цілі і обаполи. А вікон – ні однісінького і в трісках не знайшлося.... (Григір Тютюнник)
[Флорентієць:] Яка самотність! Монастирські мури, Чиїсь надбиті плити у траві. (Л. Костенко)

у знач. прикм. Із тріщинами, зазублинами; щербатий (перев. про посуд). Приклади

Борис не смів і очей піднести, не смів глянути на свого друга і вчителя. Його голос змінився, тремтів, як надбитий баняк. (І. Франко)
Латали [міст], заповняли нові щілини, бандажували рани, дротували, мов надбитий горщок. (Б.-І. Антонич)
Хвора мати дістала надбитий чавунець і колотила в ньому крейду, збираючись, мабуть, білити хату. (М. Циба)

у знач. прикм., перен. Ледь чутний, несильний (перев. про голос). Приклади

Бліде звичайно, справді аж матове обличчя письменника [М. Коцюбинського] та його тихий, ніби надбитий чи надщерблений, тембр голосу просто ніби якось пасували до ясної, делікатної, завжди рівної вдачі. (С. Єфремов)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.