НАДАВЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАДА́ВЛЮВАТИ юю, юєш, недок., НАДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. нада́влять; док.

що, на що, кого і без дод. Давлячи, натискати на кого-, що-небудь. Приклади
  • Гликерія почуває, як гаряча хвиля крові підіймається їй у груди, надавлює їх і вогнем суне до лиця. (В. Винниченко)
  • Дерев'яне рідке склепіння [штреку] .. все ще тримало мільйоннотонний тягар породи, що непереборно все нижче надавлював кріплення. (Олесь Досвітній)
  • Глибоко всадив [Демид] лопату в землю, надавивши її ногою. (Б. Грінченко)
  • Тонкі пальці твердо надавили курок. (Г. Епік)
  • Лихо знову так надавило на її душу – мов недавньої радості і не було. (Панас Мирний)
Стискаючи руками або налягаючи тілом, заподіювати фізичний біль або спричинювати незручність. Приклади
  • – Батько матір б'ють! Усю на їх [них] одежу порвали, звалили додолу, надавили і за горло давлять. (Панас Мирний)
  • Зваливши Костя на землю лицем униз, надавив [Лановий] коліном, хапливо скинув з себе ремінний пояс і .. почав бити хлопця. (В. Винниченко)
  • Тоня, впіймавши його [Віталія], надавила, стала нагинати у воду, як хлопчака, що не хоче купатись. (О. Гончар)
що. Торкаючись якоїсь частини тіла, намулювати її. Приклади
  • “Та, котрої руки, Мов пучки рожі, ніжні, запахущі, Тепер надавлювать мозолі мусить На пальцях, мелючи на жорнах збіжжя Та хусти перучи у річці!”. (І. Франко)
  • Стали на ніч в Ярославі, Лежить русин десь на лаві, Всю ніч ока не стулив, Костомахи надавив. (І. Франко)
  • Мав мороку він велику, Бо п'ятак у черевику Відіграв одну лиш роль – Надавив йому мозоль! (С. Олійник)
чого. Видавлювати яку-небудь кількість рідини з чогось. Приклади
  • Протягом серпня-вересня надавлюють сік із яблук, готуючись до зими. (з газ.)
  • – Оце їду в Сінеу олійки трохи надавити... – пояснює візник. (М. Чабанівський)
  • [Лука:] А я по три кіла [кіло винограду] з лози зняв!.. Надавив вина... Частував ним усе село. (Ю. Мокрієв)
  • Вже вони соків надавили, вже грибів наконсервували, і помідорів, і огірків, і чого тільки не наробили, насушили. (М. Воробйов)
перев. док., кого, чого, розм. Давлячи, знищувати якусь кількість кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ми йдемо в поле з надією надавити колорадських жуків, щоб позбутися головного ворога картоплі. (із журн.)
кого і без прям. дод., перен., розм. Дуже дошкуляти, діймати чим-небудь, не даючи спокою комусь. Приклади
  • Аж зорі злічиш (як недуга надавить). (Номис)
  • Марина не раз і не два вмивалася рясними сльозами, як надавлять її злидні та недостачі. (Панас Мирний)
на кого – що, перен., розм. Тиснути на кого-, що-небудь, змушуючи робити, виконувати щось. Приклади
  • Телефоную Ляні, щоб була готова – через півгодини зайду. Вона знову каже, а може, не підемо .. Трішки надавлюю на неї інтонацією: – Ми йдемо. Вона глухо каже “добре” й кладе слухавку. (А. Дністровий)
  • Всі бориславські предприємці [підприємці] згодилися на те, що тепер, коли розбурхана хвиля робітницького руху раптом притихла, треба з подвійною силою надавити на непокірних. (І. Франко)
  • Як затявся старий. Ну, думає собі Понятовський, це він тут хоробрий. А от поїду я до Парижа та звідти на нього як надавлять із Версаля, то, не бійсь, підіжме хвоста. (Г. Хоткевич)
  • Якщо намагатися надавити на аудиторію емоційно, це викликає опір. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.