НАГРІБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАГРІБА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. нагрі́б, гребла́, ло́; док., що, чого.

Гребучи що-небудь граблями, лопатою і т. ін., збирати в купу в якій-небудь кількості. Приклади

Ґрунт нагрібали лопаткою в лоток і, намивши води, струшували лоток над потоком. (М. Дочинець)
Нагребли [заробітчани] сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище. (К. Гордієнко)
Ми нагребли колись сухого листя у заглибину, куди не потрапляв дощ. (Г. Вдовиченко)

розм. Брати, набирати у що-небудь певну кількість або багато чогось. Приклади

Він [запорожець] скинув сакви, почеплені через плече, і почав гарячково нагрібати в них зерно. (С. Добровольський)
Досить лишень злізти з воза, ступити кілька кроків у ліс – і хоч нагрібай тих суниць. (М. Олійник)
Любомир нагріб з мішка під стіною дерті в шапку. (В. Дрозд)
– Заморився? – спитав Омелько, нагрібаючи у шкіряне відро, видобуте із Степанової торби, зайву землю.... (Ю. Логвин)
В очі хлопцеві вдарило яскраве сяйво золота. Хутенько нагріб його в капелюх. (Ю. Винничук)

перен. Жадібно забирати, захоплювати що-небудь у великій кількості, привласнюючи. Приклади

Поки один, пускаючи слину, валанцався [валандався] магазином, відволікаючи увагу продавців, інший нагрібав у свій ящик пандори все, що погано лежало. (І. Карпа)
Господи прости, в чужу комору густи, поможи нагребти та ще й винести! (приказка)
У демократа Бараболі й справді були власні чималенькі і ставки, і млинки, і вишневі сади. І земельки підходященько нагріб. (О. Ковінька)

тільки док., перен., розм. З труднощами назбирати необхідну кількість (про гроші). Приклади

Того року, коли баба народилася, її тато, Прокіп Дідурик, вернувся з бессарабського строку і .. на хату таки нагріб. (В. Бабляк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.