НАГОЛОШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАГОЛО́ШУВАТИ ую, уєш, недок., НАГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док.

що. Силою голосу чи підвищенням тону виділяти склад у слові. Приклади
  • – Превелебні отці? – перепитав Філіп, наголошуючи на множині. (О. Авраменко, В. Авраменко)
  • – Філософов, – повторив він трубним голосом, чітко наголошуючи кожен звук цього екзотичного прізвища. (Л. Кононович)
  • Другий військовий тре палець об палець, киває тлумачу, і той каже, наголошуючи на останньому складі слова: – Паспорт!!! (І. Роздобудько)
  • – Налисники печеш? – Нале-е-сники, – наголосила на “е” Марцеліна. – Чому ж налесники, коли налисники? – Бо то є польська страва, і її назву належить вимовлять саме так. (Н. Околітенко)
Силою голосу чи підвищенням тону виділяти слово в реченні. Приклади
  • Той говорив плавко й дотепно, ефектно наголошуючи слова, підкреслюючи речення, немов вставляв їх у блискучі рамки. (В. Підмогильний)
  • Говорячи, Андрій Петрович без притиску, але якось чудно наголошував то те, то те слово, буцімто в мові його був ще й інший сенс. (Ю. Шовкопляс)
  • Змінивши тон розмови, Пильчиков ніби декламував, наголошуючи на кожному слові. (І. Пільгук)
  • – Він – мій син! – наголосив на слові “мій” Ярослав. – Не забувай, Ігорю! (В. Малик)
що, на чому, на що, із спол. що і без дод., перен. Підкреслювати, ставити на перший план що-небудь важливе, якусь думку, якесь положення і т. ін. Приклади
  • Він [Іван Бриль] заговорив повагом, з неприхованою насмішкою наголошуючи на окремі вирази, якими б він хотів особливо дошкулити супротивникові. (Ю. Смолич)
  • Професор Литвинов замовк, наголосивши востаннє свою правду. (І. Багряний)
  • – Старшина Разуєв прекрасний моряк і теж, – наголосив я, – виходець з робітничо-селянської сім'ї. (В. Логвиненко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.