НАГОЛОС — ТЛУМАЧЕННЯ
НАГО́ЛОС присл., діал.
Голосно, гучно.
Приклади
- Далі ставали вони [паничі] сміливішими та реготались уже наголос, незважаючи на Гната. (М. Коцюбинський)
- Небагато хибувало до того, щоб наголос був не розплакався [Петрик]. (Марко Черемшина)
Уголос.
Приклади
- – Знаєте що, – мовить Лисичка, – сповідаймося одні одним наголос і відбудьмо покуту кождий за свої гріхи. (І. Франко)
- – Не знаю, чи ми розмовляли наголос, чи мовчки, але ми плили [пливли] в широкім просторі. (М. Коцюбинський)
- Роздумавши, сказав Гаєвий наголос: – Змовте, люди, за душогуба тричі “Отче наш” і тричі “Богородице”! (Л. Мартович)
- Мені до тортів спішно. Кажу це мамі до уха. А мама: “До уха при столі не говориться. Це нечемно. Як чого хочеш, то наголос кажи”. (Б. Лепкий)
НА́ГОЛОС у, ч.
Виділення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону.
Приклади
- Сам інспектор, не довіряючи нікому, заходив по класу, проголошуючи слова з такими чудними наголосами своєї вологодської мови, що дітвора зразу переглядалася й між собою і допитливо з Оленою Петрівною. (Дніпрова Чайка)
- Сербські гуслярі співають, а не декламують юнацьких пісень, і слова так само, як і в нашій пісні, міняють свої природні наголоси, підлягаючи законам пісенної ритміки. (М. Драй-Хмара)
- Він дістає стоси своїх творів і пропонує їх тут же читати, старанно виправляючи у вашому читанні наголоси. (Б. Антоненко-Давидович)
- В якийсь момент він перейшов на англійську і почав називати мене Сашкою, з наголосом на першому складі. (С. Жадан)
- Всі якось непомітно для себе самих почали називати дівчинку Міленою, саме так – Міленою, з наголосом на першому складі. (С. Андрухович)
Виділення голосом слова в реченні для підкреслення його логічного значення.
Приклади
- – Хто йде? – одхилився раптом один до тину. Голос незнайомий. Давид мовчки пройшов біля них. – Хто? Я питаю! – грізно й голосно, і наголос на “я”. (А. Головко)
- – Нам не по дорозі. Ви люди військові, ми – цивільні. – Вигідніше іти з нами. Мої бійці, – він зробив наголос на слові “мої”, виходило так, що вони існують для того лише, щоб охороняти його персону, – народ стріляний. (Григорій Тютюнник)
- – Оскільки тут заплуталась іноземка, то я хотів би знати: звідки у вас з нею знайомство? – Наголос було зроблено на слові “звідки”. (О. Гончар)
- Iван Iванович зробив наголос на словi “потворнi” – натякнув на назву програми, яку вела Луїза. (Г. Вдовиченко)
Те саме, що акце́нт 1.
Приклади
- Витягнувши вперед руку з відтятим вказуючим [указівним] пальцем, він гаряче говорить сильним польським наголосом. (В. Винниченко)
Значок над літерою, який указує на таке виділення.
Приклади
- Де треба, додаємо до віршів пояснення, а головно – всюди над словами ставимо наголоси. (І. Франко)
- Остріжська [Острозька] Біблія дуже цікава своїми наголосами – їх тут ставлено по-українському. (І. Огієнко)
- Ретельно дібрані кольори, шрифт, розкішний папір, відстань між рядками і строфами, проставлені наголоси, які допомагають триматися стрижневого ритму. (К. Москалець)
- У виділених словах поставте наголос. (з навч. літ.)
перен.
Підкреслювання, акцентування на чому-небудь.
Приклади
- Патетичні вигуки в драматичних місцях, в місцях політичного наголосу, збуджували від дрімоти задні ряди. (М. Івченко)
- Важливою заслугою майстрів художнього текстилю був наголос на змістовність окремо взятих елементів орнаменту. (з наук. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.