НАГОЛОВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

НАГОЛО́ВНИК а, ч.

Те саме, що на́головок 1. Приклади
  • Пишно вбраний, в крисані з високим наголовником, обвитим кованою бляхою, він ішов, як цар, гордо несучи голову. (Г. Хоткевич)
  • Виблискували на сонці срібні й золоті наголовники, сяяли коштовні камені на вбранні. (П. Загребельний)
Те, що надягають на голову. Приклади
  • – Не хочу я австрiйського наголовника, хоч i з гарного вiн сукна. (М. Стельмах)
  • На ньому було чорне корзно з наголовником, який спадав мало не на самий ніс. (І. Білик)
  • Наголовник призначений для кріплення корпусу протигазної маски на голові людини. (з наук.-техн. літ.)
  • Захисний головний убір пасічника включає лицьову сітку, наголовник з денцем, стояком і полями. (з наук.-попул. літ.)
техн. Надставка на верхньому кінці чого-небудь для убезпечення його від пошкоджень. Приклади
  • Домкрати тиснуть на трубу, на кінці якої встановлено спеціальний наголовник конусоподібної форми. (з наук.-техн. літ.)
  • Наголовники для паль служать для захисту голови палі від пошкодження при забиванні. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.