НАВІШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАВІ́ШУВАТИ ую, уєш, недок., НАВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., що.

Вішати, надівати, прикріплюючи до чого-небудь. Приклади

За хвилину вона вже гуркотіла по підвіконню, навішуючи обмерзлі комишеві мати, що були їм взимку замість віконниць. (О. Гончар)
Вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері. (С. Чорнобривець)

Вішати у якій-небудь кількості. Приклади

Зверху на гілках подекуди теліпаються кетяхи, неначе хто навішав пучків усяких сережок. (І. Нечуй-Левицький)
– Ваша правда. Та ось і замок лежить... Збито. – Му-гу. – Сліду майже не знать. Видко, з самого вечора забрано. Воно з вечора ревище стояло таке, що навішай ти замків скільки хоч, а.... (Г. Колісник)
– Вони навішають ліхтариків з ракетниць, і ніяка темрява нас не прикриє. (Є. Доломан)
Він [Морозенко] і річку скує, і на кожну гілочку по сто дзвоників навішає. (І. Калинець)
Сіли грати в підкидного, і Василь Чучупака до драних штанів ще й навішав Солонькові погонів. (В. Шкляр)

перен., розм. Бажати кому-небудь щось погане неодноразово. Приклади

Виконувати навіс (див. наві́с²). Приклади

Ярмоленко навішує у штрафний майданчик. М'яч від захисника суперника летить на дальню штангу. (із журн.)
Нападник зробив прекрасну передачу, навісивши м'яча на штрафний майданчик суперника. (з газ.)