НАВКОЛИШНІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАВКО́ЛИШНІЙ я, є.

Який міститься поряд із ким-, чим-небудь, розміщений навколо нього. Приклади
  • Раз у раз озирався він [Хома] на всі боки, немовби навздогін йому бігли всі навколишні села. (О. Довженко)
  • У напівприсмерку його [батька] присадкувата, незграбна постать розпливалась, зливалася з навколишніми предметами. (М. Дашкієв)
  • Чоловіки опісля навіть кпили – за десятком пролісків Загатний весь вихідний пролазив по навколишніх гаях. (В. Дрозд)
  • Здавалось, позбігалась уся дичина з навколишніх рівнин. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Який стосується чогось, розміщеного навколо кого-, чого-небудь. Приклади
  • Над чорною кухнею вже стояв димок і танув у навколишній вогкості. (М. Хвильовий)
  • Арсен байдужим і втомленим поглядом дивився на навколишній світ. (Л. Дмитерко)
  • Пташині крики так само неприкаяно носилися в навколишньому цупкому повітрі. (Ю. Андрухович)
  • Через ринок ми пробираємося мовчки, навколишній галас, метушня і скупчення людей не дають можливості поговорити. (А. Дністровий)
у знач. ім. навко́лишнє, нього, с. Те, що оточує кого-небудь, розміщене навколо. Приклади
  • Тепер, наче заспокоївшись, він обвів очима навколишнє. (Н. Рибак)
  • Вистава захоплювала, примушувала забувати все навколишнє. (В. Собко)
  • Після тої незабутньої ночі усе навколишнє відійшло од нього. (М. Стельмах)
  • Мов крізь сон доходило до мене навколишнє. (Ю. Збанацький)
  • Художник не вишукує красивих пейзажів – він знаходить красу у звичайному навколишньому. (з навч. літ.)
Події, які відбуваються навколо когось. Приклади
  • Навколишнє доходило до Орисі через чорні блискавки. (Григорій Тютюнник)
у знач. ім. навко́лишні, ніх, мн. Люди, які оточують кого-небудь. Приклади
  • Є люди, які неусвідомлено, поза своєю волею, первородно випромінюють негативну ауру, не за своєю виною створюючи дискомфорт навколишнім. (Б. Олійник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.