НАВЗДОГІНЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАВЗДОГІ́НЦІ , НАЗДОГІ́НЦІ, присл., розм.

Те саме, що навздогі́н, наздогі́н 1. Приклади

Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми. (І. Нечуй-Левицький)
Шибки бряжчали на весь куток, наче тачка.., яку він котив селом до заготовача, дражнячи псів, а Галька гукала навздогінці: “Корявий!..”. (М. Коцюбинський)
Вона швидко піднімалася по доріжці, якою досі ходив лише він, Майстер. Пігмаліон схопився на ноги, метнувся з тераси і побіг селищем навздогінці за нею. (В. Дрозд)
Наздогінці грає вороним конем лицар якийсь, увесь у чорнім обладунку: в руці меч голий, лице так і пашить гнівом. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Гроза відійшла за місто. Вслід за чорною дощовою завісою промчались навздогінці .. шматки розідраних хмар. (Ю. Збанацький)

у знач. прийм., з дав. в. Те саме, що навздогі́н, наздогі́н 2. Приклади

– Куди ти, розхристаний та неодягнений? Мороз надворі лютий! – крикнула вона йому наздогінці. (Панас Мирний)
Всю дорогу їх переслідував постійний страх, що недруги кинуться їм навздогінці, й Володимирові було не до розглядань. (І. Білик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.