НАВАЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАВА́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., НАВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., що, чого, розм.

що, чого. Зважувати, відважувати велику кількість чого-небудь. Приклади
  • На базарі нам наважили з півпуда черешні. (із журн.)
що. Накладати, навантажувати велику кількість чого-небудь. Приклади
  • Наважили чумаченьки та три вози солі. (П. Чубинський)
що і без прям. дод. Навалюючись, налягаючи на кого-, що-небудь, тиснути своєю вагою. Приклади
  • Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. (Сл. Б. Грінченка)
  • Потім прийшло на подвір'я більше людей, підступили під двері, стали їх виважувати, та двері не були позамикані. Гультяї наважили двері силою, вони відчинилися прожогом, і всі влетіли відразу до сіней. (А. Чайковський)
  • Дві старі жінки чимдуж наважили на двері горища, щоб міцніше, якнайміцніше замкнути їх. (В. Митрофанов, пер. з тв. Р. Бредбері)
перев. з інф., заст. Після розмірковування, роздумування вирішувати що-небудь; наважуватися (у 1 знач.). Приклади
  • Після празника то і то наважував робить – от і наробивсь. (Панас Мирний)
  • Поїхав [Іван] через ліс. Ніщо інше, як тільки мав гадку забити в лісі панотця. Видко, діло наважив іще дома. (Л. Мартович)
  • Зміркувала Раїса одну невелику мандрівочку, трохи навіть з науковою метою: наважила вона вільним часом поїхати по Цюрихському озеру, куди-небудь далі, до тихої затоки, набрати молюсків. (Олена Пчілка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.