НАБУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАБУВА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док.
Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь.
Приклади
- Дід дуже любили з гостями набуватися та й хоть розповідати, та хоть слухати оповідань про давнину. (Марко Черемшина)
- Він чекатиме в Лижниці, поки я набудуся в Чернівцях. (Леся Українка)
- Відтоді не сумнівалася [Каломела] вже: вона люба ханові, він знайшов у ній свою відраду, тому не може набутися з нею. (Д. Міщенко)
- – Тут сидять люди, які не бачилися майже три місяці. Зараз вони бажають досхочу набутися, тому ти не повинен встрявати в їхні розмови, а поводити себе так, наче тебе тут немає. (Ю. Андрухович)
розм.
Проводити час.
Приклади
- Іван обіймав молодиці, Палагну цілували чужі чоловіки .. і вдоволені, що набулись так файно, вони вертались знову до щоденних турбот. (М. Коцюбинський)
НАБУВА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док.
Набувати (див. набува́ти1 1–3) чого-небудь, здобувати що-небудь.
Приклади
- У бою Флор Минаєв міцний, тямковитий – либонь, уже устоялася кров і набувся бойного [бойового] досвіду. (Ю. Мушкетик)
З'являтися, ставати наявним.
Приклади
- Вирушаючи в дорогу, сподівались ми одним ривком вихопитись з кола буденних клопотів, здавалось, усі зв'язки біжучого сьогодення обірвуться враз і поза ними, в дорозі, набудеться щось схоже на абсолютну вільність. (О. Гончар)
- Ці спогади зринали, як ряска на воді при вітрі, так багато накоїлося, набулося, що й не знати, як це згадувати. (М. Малиновська)
тільки недок.
Пас. до набува́ти1 1, 2.
Приклади
- В кожній державі є державне і приватне майно, що становить так зване національне багатство. Набувається воно, як ми знаємо, різними способами: і виробництвом, і купівлею, і добуванням і т. ін.. (Остап Вишня)
- Громадянство України набувається особами: 1) за народженням; 2) за походженням. (Конституція України)
- Вся його оця особиста підтягнутість, тактовність, культурність – це, певне, теж набувалося передусім ради неї [Вітчизни]. (О. Гончар)
- Досвід є досвід і набувається людством упродовж віків. (О. Шугай)
- Подумав Рогатинець, що коли насправді людство вічне.., то тільки завдяки силі людської радості, яка не набувається удачами, багатством, перемогами чи вином, а лише споконвічною життєдайною силою – як опір смерті. (Р. Іваничук)
- Мудрість – навіть та, що набувається життєвим досвідом, – була недоступна для таких людей, як де-Рівароль. (П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні)
НАБУВА́ТИСЯ а́ється, недок., НАБУ́ТИСЯ, у́ється, док., діал.
Натягатися на ногу (про взуття).
Приклади
- Чобіт легко набувається.
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.