НАБЕДРЕНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАБЕ́ДРЕНИК а, ч.

церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, який священики одержують як першу нагороду і носять із правого боку нижче пояса. Приклади

– Чи ви чули, що о. Аркадія переведено на другу парафію, а о. Феогност дістав набедреника? (М. Коцюбинський)
До священницького строю, який так прискіпливо розглядали на його плечах ксьондзи, йому було іще подаровано набедреник. (Г. Колісник)

військ., іст. У давнину – частина металевої збруї воїна, яка накладалася на стегно. Приклади

Боярин був у повній рицарській збруї: в панцирі з залізної, блискучої бляхи, в таких же набедрениках. (І. Франко)
Археологічна експедиція виявила поховання скіфського воїна. Знайдено пластинчастий панцир, набедреники, шолом, сагайдак з бронзовим наконечником для стріл, що належали воїнові. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.