НАБАВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАБАВЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., НАБА́ВИТИ, влю, виш; мн. наба́влять; док., що, чого і без прям. дод.

Те саме, що надбавля́ти. Приклади

Полупенко наобіцяв багато речей, і від того, що полковник не спиняв його й не торгувався, – вирішив, що дає мало, і все набавляв та набавляв. (Ю. Яновський)
З того часу йому й набавили десять карбованців у місяць. (М. Коцюбинський)
– Всi, значить, кидаємо роботу. Требуємо [вимагаємо] вiд милих братiв наших, щоб набавили нам копiйок за те, що робимо їм мiльйони. (В. Винниченко)
Весняна забастовка мало що дала селянам. Перелякані пани й орендарі спочатку набавили ціну, а коли зерно лягло в ґрунт, зірвали надбавку. (М. Стельмах)
– Як послужу років зо три, то і більше дадуть, карбованець, а може, і два набавлять. (Б. Левін)
– Гаразд, – великодушно набавив я. – Візьмемо п'ятдесят сім секунд і поїдемо. – А коли я зірвуся з ритму? – без недавньої впевненості спитала дівчина. (П. Загребельний)

Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого-небудь, надавати (див. надава́ти² 2). Приклади

Він знав, що отець Ісидор був дуже скупий і що тії слова [нагодувати голодних] набавили йому не малого страху. (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.