МІРОК — ТЛУМАЧЕННЯ

МІ́РКА и, ж.

Сукупність даних, які визначають розміри кого-, чого-небудь. Приклади
  • – В нас яке-небудь чоловіче убрання є? Нема? Завтра рано-ранесенько ви підете й купите убрання на ту мірку, що старе. Добре? (В. Винниченко)
  • Пошиті вони [костюми] з поганого матеріалу, поганими кравцями, не по мірці, не випрасувані, зім'яті, дешеві. (О. Довженко)
  • Кравець, що був при сотні, зняв з нас із Ксенею мірку, щоби пошити штани. (М. Андрусяк)
іст. Народно-побутова одиниця об'єму сипких речовин місткістю від 16 до 25 кг та посудина такої місткості. Приклади
  • – Коли б же хоч тих десять мірок змолоти – усе було б хліба на який там час. (М. Коцюбинський)
  • Зерно для продажу та інші сипкі речовини міряли пудами, а в хатньому господарстві – міркою. (з наук. літ.)
Видовбана із колоди дерев'яна посудина такої місткості для тримання зерна, борошна і т. ін. Приклади
  • Ставши боком до вітру, баби віяли, високо піднісши вгору дерев'яні мірки з зерном. (Ю. Яновський)
Те саме, що мірчу́к. Приклади
  • А крук – мельник на клин насипає, А горобчик, жвавий хлопчик, мірки відбирає. (П. Чубинський)
Те саме, що мі́ра 3–6. Приклади
  • Зсутулюючись, він обережно і пильно кривить очима на склянку, в яку до мірки наливає царську веселуху. (М. Стельмах)
  • Та над усе ціню я ту Малую мірку мук і болю, Котрі приняв я в сім життю [житті] За правду, за добро, за волю. (І. Франко)
  • [Руфін:] Либонь, що так! Дрібніша стала й мірка, якою міряють і честь, і цноту. (Леся Українка)
  • За мірками цього світу і цього часу, кімната, як на готельний номер, справді була розкішна – простора, затишна, охайна, з дорогими меблями. (О. Авраменко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.