МІРЗА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МІРЗА́ и́, ч.

У деяких народів Сходу – титул члена правлячого дому, великих феодалів (ставиться після імені), а також особа, яка має цей титул. Приклади

Перший шахський міністр Садр-азам мірза Тагі-хан зробив спробу зміцнити центральну владу й обмежити вплив іноземних держав. (з наук.-попул. літ.)

Увічливе іменування особи, що займає високий пост або відзначається великою вченістю, а також сама така особа. Приклади

– Та й хитрун бо з тебе, синку, хитрун! – каже мірза, всміхаючись. (А. Чайковський)
50 кримських мірз зі слугами (спільно близько 2000 осіб) брали участь у повстанні Остряниці. (з навч. літ.)

Секретар, писар (ставиться перед власною назвою). Приклади

Скориставшись перебуванням російської місії в Тегерані, Мірза Якуб пізно ввечері з'явився до Грибоєдова і попросив відправити його в Ерівань. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.