МІНОРАТ — ТЛУМАЧЕННЯ

МІНОРА́Т у, ч., юр.

У феодальному праві та праві деяких сучасних країн – порядок спадкування нерухомого майна (найчастіше землі), за яким воно передається молодшому синові або молодшому в роді; протилежне майорат (у 1 знач.). Приклади
  • На Лемківщині, за архівними матеріалами, був поширений мінорат. Наприклад, у книгах громадського уряду села Одрехова (1724–1850 pp.) є такі записи: “як право вчить, що наймолодший спадковує батьківщину”, “наймолодший син .. остався на господарстві після смерті батька згідно з натуральним правом...”. (з наук. літ.)
  • Унаслідок мінорату чи майорату решта синів залишалися без землі й були змушені йти в монастирі, найматися на службу до знаті або й просто займатися розбоєм на великій дорозі. (з навч. літ.)
Маєток, успадкований за таким правом; протилежне майорат (у 2 знач.). Приклади
  • В. Липинський та його однодумці мріяли про вільну хліборобську Україну як край високорозвиненого фермерського господарства – майоратів чи міноратів. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.