МІНЕЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МІНЕ́Я ї, ж., рел.-церк. (з великої літери).

Церковна книга з текстами для читання і служби Божої. Приклади

Важливим різновидом рукописних книг для служби й читання є Мінеї, які поділяються на службові (служби відповідно до кожного дня місяця), святкові (служби на релігійні свята року), загальні (служби загального лику святим – апостолам, мученикам). (з наук. літ.)
Бувало, в неділю, закривши Мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину. (Т. Шевченко)
Перехрестився [сотник Тригуб], розгорнув Мінею й почав читати життя святих, що за віру Христову муки потерпіли, а не відступили від неї. (Б. Лепкий)
– Читали ж, певно, березневу Мінею? Молюся за всіх вас і допоможу малим та кволим вашого дому. (В. Єшкілєв)
Побачивши Мар'яна, вони замовкли, конторник втупив окуляри і носа в якусь велику, наче Мінея, книгу. (М. Стельмах)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.