МІДЯК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МІДЯ́К а́, ч.

Мідна монета. Приклади

Макар витяг з скрині хустку, розв'язав вузлик, у котрому було зав'язано два карбованці бумажками та трохи мідяків. (Л. Яновська)
Пані Абрекова .. під покришку зазирнула. – Мати свята! – перехрестилася вона, бо в гладущику були вже самі мідяки. (Ю. Винничук)
Коли він побачив у скрині велику купу срібла, викинув усі мідяки і набив обидві кишені і ранець самим сріблом. (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена)

тільки мн., розм. Дрібні гроші. Приклади

– Але найгірше, – розпатякував далі таксист, – коли подружжя в таксі розплачується .. Чоловік одразу першим вискакує, щоб не пекти раків, поки дружина мідяки відраховує.... (А. Крижанівський)
Поводирка, жінка років під сорок, зав'язала в ганчірку мідяки й кинула за пазуху. (П. Запаренко)
Стискаємо спітнілі мідяки, як пружину, шикуємося в безладні черги. (Ю. Андрухович)

перен. Про щось дріб'язкове, другорядне. Приклади

А зараз пише [поет] – віршики сумні. Мовляв – набридла жінка, І дошкуля печінка... Читав і віри я не йняв: Навіщо золото на мідяки зміняв? (Л. Дмитерко)
Бачив [Петро Скрипник], як люди продавали один одного за нікчемний мідяк, і зневажав таких людей, думаючи: “Ні, українці не такі! Це – гордий народ!”. (С. Тельнюк)
Боляче тому серцю, що розміняло свій спокій на мідяки примарної слави. (Ю. Бедзик)
Давнє золото слави було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань. (Г. Колісник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.