МУТИТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
МУТИ́ТИ мучу́, му́тиш, недок., розм.
що і без прям. дод.
Те саме, що каламу́тити 1.
Приклади
- Баране, не мути води вовкові! (Номис)
- Таж ми разом, вірний коню, Вийшли з Новгороду [Новгорода]. Разом пили і мутили Дніпровськую воду. (С. Руданський)
кого, що і без прям. дод., перен.
Те саме, що каламу́тити 2.
Приклади
- Вона далеко була вже од місця пригоди, а все ж ся гидка історія гнітила її, як сонна мара, – і мутила, й підіймала в серці злість. (М. Коцюбинський)
- [Годвінсон:] Лукавий чоловік. Мутив громаду. (Леся Українка)
- – Щось ти мутиш, Сергійку, – похитав головою професор, – чогось недоказуєш. (С. Васильченко)
- Шуми весняні, шуми весняні... Мутять серце неспокоєм. (М. Івченко)
- – Ви чуєте, люди? – гукав Бруханда, гупаючи по столу кулаками. – Це Верхуші серед вас воду мутять! (А. Дімаров)
кого, безос.
Про стан нудоти.
Приклади
- Все-таки його [Енея] мутило І коло серденька крутило. (І. Котляревський)
- Ти почуваєш, що тебе трохи мутить, бо я знаю: ти вчора нічого не їла. (М. Хвильовий)
- Жінка – як жилка, коли схочеш – потягнеш, а чоловік він такий, що тягти ту жилку попри все потребує, бо без неї його мутить і нудить. (Валерій Шевчук)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.