МОЮ — ТЛУМАЧЕННЯ
МА
Етимологія: сир.
міф. В міфології багатьох давніх народів Малої Азії богиня землі й родючості.
Словник іншомовних слів
МУ виг.
Звуконаслідування на позначення ревіння корови, вола.
Приклади
- – Му-у! – реве на весь ярмарок зголодніла корова. (С. Васильченко)
- Замукав віл мурий, жадно шию витягши в степ. А зі степу, з далини, як відгук: – Му-у!... (А. Головко)
МУ невідм., с.
Одиниця вимірювання земельних площ у Китаї.
Приклади
- Му становить 0,06 га. (з наук.-попул. літ.)
МИ нас, займ. особ. 1 ос. мн.
Уживається для називання двох чи багатьох осіб разом з тим, хто говорить.
Приклади
- Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились. (Т. Шевченко)
- Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом, – а гурт нас був чималий. (Леся Українка)
- Ми вийшли з готелю: Сев, я й актор-тубілець. (Ю. Яновський)
- – Я таборовий п'яничка Стецько Ступалка, і мене всі знають! – Ну це ми зараз розберемося! – зареготалися, аж завивши по-шакалячому, красені, що тримали Стецька. (Е. Андієвська)
- Минає вже вічність від того часу, коли ми зійшлися втрьох і було вимовлене фатальне й сакральне, універсальне і карнавальне – Бу-Ба-Бу.... (Ю. Андрухович)
Уживається на позначення групи людей, зв'язаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець.
Приклади
- Хто багатому дав його багатство? Ми, мужики. І звідки сила в нього? З нас, мужиків.... (М. Коцюбинський)
- [Мавка:] У лісі в нас нема свекрух ніяких. (Леся Українка)
- Хто молодший, до лісу пішов, а старші – на села та хутори. Тоді й ми в село перебралися. (Ю. Винничук)
- Він сідав за столик недалеко від нашого товариства, але ближче познайомитися з нами не намагався. (Д. Білий)
Уживається для називання неозначеної особи.
Приклади
- Не так воно робиться, як нам хочеться. (Номис)
- [Панько:] Грошей заробили дещицю, але переконалися: що там найкраще, де нас нема. (І. Карпенко-Карий)
- Не страшний, моє дитя, нам час останнього походу – Без вороття. (М. Рильський)
- Козацьку бунтівливу вдачу Нам лишили предки з давнини. (В. Симоненко)
Разом з прийм. “з” та оруд. в. ім. або іншого займ. означає: я і ще хтось один.
Приклади
- [Перелесник:] Таж ми з тобою колись були товариші. (Леся Українка)
- Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. (М. Рильський)
- Дощ січе їх так само, як і нас із тобою, але вони – люди бувалі. Вони звикли. (Любко Дереш)
- Щодня ми з Мерічкою зустрічаємося навпроти арки мого будинку. (С. Андрухович)
Уживається замість “я” в авторській мові (у розповіді, науковому викладі).
Приклади
- – Був собі одважний лицар, Нам його згадать до речі. (Леся Українка)
- Визначаючи шляхи і методи розкриття теми дисертації, ми обрали концепцію культурологічного підходу до вивчення історії філософії. (з наук. літ.)
розм.
Уживається замість “я” часто для підкреслення поважності своєї особи.
Приклади
- Іде додому уночі П'яненький сотник, а йдучи Собі веселий розмовляє: – Нехай і наших люде знають! Нехай і сивий і горбатий, А ми!. хе! хе! а ми жонаті! (Т. Шевченко)
- Баришня виписала квитанцію, кинула на столик. – Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили, – прошипіла вона. (Григорій Тютюнник)
заст.
Уживається замість “я” в офіційних документах від особи монарха; у мові монарха.
Приклади
- В кедрових палатах, мов несамовитий, Давид похожає [походжає] і, о цар неситий, Сам собі говорить: – Я... Ми повелим! Я цар над Божіїм [Божим] народом! (Т. Шевченко)
- Гнівно до них відзивався цар: “Ми чули, що все ваше плем'я Для нашого краю руїна, тягар”. (І. Франко)
Уживається замість “я” у жартівливо-іронічних висловах.
Приклади
- [Одарка:] Просимо вас, не смійтеся з нас; .. ви за нами не дуже, а ми за вами й байдуже!... (М. Кропивницький)
- – Знаєм ми вашого брата, – промовив він якось чудно й сховав гравюру в пляншетку [планшетку]. (І. Багряний)
- О, моє шануваннячко, пане Повсюдо. – Молотковський зробив для мене мiсце на ослонi. – Ми ось... За ваше здоров'я, пане Повсюдо! (Р. Андріяшик)
Уживається замість займ. 2-ї або 3-ї ос. одн. в емоційно-пестливому мовленні.
Приклади
- Майка .. засоромлено уткнулась головою в коліна матері. – Ми ще маленькі, ще підростемо, – відповіла мати за доньку. (Г. Коцюба)
МІЙ моя́, моє́.
Займ. присв. до я2.
Приклади
- Божусь моєю бородою.., Що тих богів лишу чинів, Які тепер в війну вплетуться. (І. Котляревський)
- Моє неуважне ставлення до своїх службових обов'язків .. він сприймав як особисту для себе образу. (В. Домонтович)
- Здавалось, Рашель прочитала мої сумнi думки, бо повернула до мене голову й пiдбадьорливо всмiхнулася. (О. Авраменко, В. Авраменко)
- Ти будеш моїм особистим секретом, який я ховаю. (Любко Дереш)
Який перебуває у користуванні того, хто говорить, є його власністю.
Приклади
- Пильнуй носа свого, а не кожуха мого. (приказка)
- В моїм будиночку, в зеленім Ірпіні [Ірпені], Була поліція. (М. Рильський)
- – Годі, – перебив його Черниш. – Де мій планшет? (О. Гончар)
- – Ваша свiтлосте, коли скасоване рабство? Цiсар блаженно засмiявся: – З часу заснування моєї iмперiї. (Р. Андріяшик)
Зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною.
Приклади
- Посилаю тобі 10 моїх Букварів на показ. (Т. Шевченко)
- Першим моїм фільмом була “Сумка дипкур'єра”. (О. Довженко)
- – Слухайте, хлопці, мою, може, останню пораду! (М. Стельмах)
- Карл-Йозеф Цумбруннен, як і всі мої герої, дуже любив воду. (Ю. Андрухович)
Такий, як у мене, власт. мені.
Приклади
- У сина мій характер, моя поведінка. (із журн.)
Який признач. мені.
Приклади
- Я до них [поїздів] простягаю долоні .. Може, там у якомусь вагоні пролітає і доля моя. (В. Сосюра)
- – Це хто так гірко плаче? Де мій смачний обід? Ага! Це ти, Їжаче! Обачним бути слід. (І. Андрусяк)
Стос. до мене як до члена якогось колективу, до якого я належу.
Приклади
- Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив Козацької крові. (Т. Шевченко)
- Мій рідний край збирає урожай, Що звеселяє струменем живим Трудівників засмаглих світлі очі. (М. Рильський)
- – Мій Сибір, – з гордістю говорив загіпсований політрук. (О. Гончар)
- – Не я прийшов у твою землю, а ти в мою. Коли схочу, тоді й поміряюся з тобою силою. (І. Білик)
у знач. ім. моє́, мого́, с.
Те, що належить мені.
Приклади
- Своє з'їв, ще й на моє зазіхає. (приказка)
- Посилаю Вам [В. Лукичу] для “Зорі” “Герострата”, але разом і конечне бажання, щоб він був надрукований фонетикою. Коли ж моє невлад, то я з своїм назад. (В. Самійленко)
- – Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру.., де вже моє не пропадало! (М. Стельмах)
Який перебуває в родинних або дружніх, близьких стосунках зі мною.
Приклади
- – Мій батько був сердюк опрічний. (І. Котляревський)
- Цілую тебе, Семена, Куліша і всіх моїх і твоїх земляків, добрих і щирих, таких, як ти. (Т. Шевченко)
- Мій синок синьоокий в колисці усміхається сонно мені. (В. Сосюра)
- Треба сказати, що кого-кого, а п'яниць моя бабуня мала за останніх людей. (Ю. Винничук)
- Дивно було спостерігати за згорбленою постаттю мого старого друга. (Д. Білий)
Який поділяє погляди, уподобання, смаки; близький мені, належить до того самого середовища, що і я.
Приклади
- – Товариші мої писали. – Товариш Лермонтов між них – І вірний шлях уторували Для всіх наступників своїх. (М. Рильський)
- Приготуйте найчистіші фарби, художники мої. Ми будемо писати відшумілу юність свою. (О. Довженко)
Той, до кого приязно звертаються, про кого йде мова.
Приклади
- Вибачай мені, друже мій єдиний, що пишу тобі нашвидку. Ніколи. (Т. Шевченко)
- – Я його за комір: “Стій!”, так і остовпів мій хлопець. Дивлюсь – хто ж воно такий? А то молодий Гриценко. (Г. Хоткевич)
- – Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій. (П. Тичина)
- – Сиди-сиди, Коля! Сиди... Сиди, товаришочку мій дорогий.... (І. Багряний)
Уживається при називанні героїв, дійових осіб – для увиразнення інтимного тону.
Приклади
- Усміхнувся мій Ярема, Тяжко усміхнувся. (Т. Шевченко)
- Раз став він Свиту надягать. А дивиться – рукава вже продрались. От мій Охрім, щоб люди не сміялись, Налагодивсь латать. (Л. Глібов)
- Як канонік приїхав святити паску – графиня мала мігрень. Посвятив, випив чарку вина, закусив і поїхав. Мій герой з ними не стрічався. (Б. Лепкий)
- Ще було слово, точне, образне і благозвучне, яким повію назвала було дружина мого героя, коли повернулася з базару у районному містечку і побачила, що у клітці немає кролика. (В. Дрозд)
Уживається при традиційному звертанні до Бога.
Приклади
- Боже мій! та я його [Папу] так часто Зустрічав у львівськім семінару [семінарі]! (Леся Українка)
- Боже мій, що може зробити з людиною геніальне поєднання звука і слова! (М. Стельмах)
- Боже мій, навіщо я Марка пустила?... (Р. Іваничук)
- “Боже мій, – дивлячись на нього, подумав я, – до чого ж у мене гарний і добрий товариш”. (Є. Гуцало)
у знач. ім. мій, мого́, ч.; моя́, моє́ї, ж., розм.
Чоловік; дружина.
Приклади
- Пішов кум до куми .. Добре, кумцю, що-с прийшов, Мій поїхав в поле. (з коломийки)
- – Нема, – каже [молодиця], – мого вдома; повіз іванівському попові гроші за коня. (М. Коцюбинський)
- – А моя ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила. (Григорій Тютюнник)
- – А мій поїхав у академію поступати. Мо' [може], на осінь до Москви тоже [теж] переберуся. (В. Лис)
- – Це Коля, – сором'язливо посміхнулась Яна. – Це він – творча особистість? – Ні. Мій поїхав за кордон. (Любко Дереш)
у знач. ім. мої́, мої́х, мн.
Родичі або близькі мені люди.
Приклади
- Прощавай, Дмитре, бо далеко мої поїхали. Щоб без бригадира чого-небудь не зробили не такого.... (М. Стельмах)
МІ невідм., с.
Третій звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
Приклади
- На уроках співу він, награючи собі на скрипці, виспівував, аж вуха дерло: “до-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до”. (Б. Антоненко-Давидович)
- “Ти співай, Павлушко, “до-ре”, і все вгору, вгору, а ми своє, пристанемо, як ти будеш “мі” співати”. (П. Загребельний)
- – Ну, ось поглянь, – пояснював Йосько. – У сучасній практиці прийняті такі назви нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. (Ю. Винничук)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.