МОНОДІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МОНО́ДІЯ ї, ж., муз.

Одноголосий спів (сольний, а також груповий в унісон або октаву). Приклади

У теорії музики монодію протиставляють гомофонії і поліфонії. (з навч. літ.)
На кафедрі старовинної музики Національної музичної академії вивчають стилістику православної монодії та раннього багатоголосного співу. (з газ.)

У Стародавній Греції – спів одного виконавця в супроводі авлоса, кіфари або ліри. Приклади

Актори в Стародавній Греції повинні були не лише добре декламувати вірші, а й володіти вокальною майстерністю, виконувати монодії. (із журн.)

В епоху Відродження – вид сольного співу з інструментальним супроводом. Приклади

Італійські музичні теоретики XVI ст. називали монодією будь-який твір, написаний для голосу з інструментальним супроводом. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.