МОЛОТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МО́ЛОТ а, ч.

Великий молоток (у 1 знач.) для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. Приклади

Блищала мідна посуда.., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці. (М. Коцюбинський)
І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі. (В. Сосюра)
Батько б'є молотом по розпеченому залізу, поклавши його на мокру латочку на ковадлі. (І. Багряний)
Його шкарубка від молота та всякого заліза рука могла написати, та й то з великим напруженням, тільки своє ім'я і прізвище. (Б. Антоненко-Давидович)
Вони ще якийсь час кували і витягали молотом товсте лезо довгого й важкого меча. (І. Білик)
Серце вистукувало ковальським молотом. Я ледве сидiв, обтяжений вином. (Р. Андріяшик)

Машина ударної дії для оброблення металевих заготівок і матеріалів способом тиску. Приклади

Похмурі фабричні стіни, башти й бойниці [бійниці], підкурені димом, далекі, глухі відгуки вдарів парового молота підкреслювали самотність цього будинку. (Б. Антоненко-Давидович)
В кузні молот не простий, В кузні молот – паровий.... (Г. Бойко)
Молот – один із основних засобів ковальсько-штампувального виробництва. (з наук.-попул. літ.)
Потужність молота визначає маса падаючих частин. (з навч. літ.)

Спортивне знаряддя для кидання, що складається з металевого ядра з тросом. Приклади

Метання молота – олімпійська дисципліна легкої атлетики (у чоловіків – з 1900 року, у жінок – з 2000 року). (з наук.-попул. літ.)
Вага метального молота дорівнює вазі ядра. (із журн.)

Бурякова маса, з якої вичавлюють цукровий сік. Приклади

Розварена м'якоть ягід для киселю. Приклади

Пивна гуща (у 1 знач.). Приклади

Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. (Сл. Б. Грінченка)

Перетворювати на борошно зерно, подрібнюючи, розтираючи його. Приклади

Млин меле – мука буде; язик меле – біда буде. (Номис)
– Що маєш молоти? – завзято вигукував мельник. – Маємо кукурудзу... – пхались до нього дівки. (М. Коцюбинський)
Ну, а третiй брат, здоровенний та дурний, i орав, i сiяв, i молов, i пiк, а хлiб їв найгiрший, чорний, з вустюками. (В. Винниченко)
Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб, і на разову паску. (М. Стельмах)
– Це вже нам з тобою на роду написано: ори, мели, їж. (О. Гончар)

Подрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок (у 1 знач.). Приклади

Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава.... (Г. Косинка)
Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком. (М. Руденко)
Млин ходором пішов, а лотоки заторохтіли і закрутилися жорна, мелючи мишву і тарганів. (Ю. Винничук)
Хліба нема: в тих станицях, в яких є риба, люди сушать риб'ячі кістки, мелють їх, потім замішують з водою – роблять коржі, це замінює хліб. (Д. Білий)

Подрібнювати що-небудь, жуючи. Приклади

Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби. (Панас Мирний)

перен., фам. Верзти нісенітниці; теревенити. Приклади

[Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич. (Панас Мирний)
– Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити... – Яку землю? Що ти мелеш! (М. Коцюбинський)
– Твоя правда, – сказав Роман, вичитавши в погляді свого друга недовіру. – Я мелю... зовсім... не те.... (І. Багряний)
Ти щось мелеш тут про чистих і нечистих, я аж плакати захотіла. (Ю. Андрухович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.