МОВЧУН — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МОВЧУ́Н а́, ч., розм.

Той, хто звичайно мовчить, не любить багато говорити. Приклади

Жарти розбуджують навіть поважних людей, зачіпають мовчунів, навіть таких, що не люблять жартів. (І. Нечуй-Левицький)
– Мовчун, мовчун, а жінку яку вибрав: і говорить, і сміється, і щебече, і співає, і на виду – води напийся, і розуму – хоч позичай без віддання. (М. Стельмах)
Денис Блаженко, високий кряжистий мовчун, з завжди насупленими чорними бровами, заявив раптом, що він знає Поліщука особисто. (О. Гончар)
Дмитрик кинувся слідом повз остовпілого Тимка, якому на кілька днів відібрало мову, від чого його почали дражнити мовчуном. (Е. Андієвська)
З ким, цiкаво, зустрiчається цей мовчун, якого за вуха не вiдтягнеш вiд книжок i пiдручникiв. (І. Роздобудько)

Той, хто не висловлює свої думки. Приклади

Він же був таким м'якохарактерним мовчуном, що зі всім погоджувався. (Є. Кравченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.