МИРЯНИН — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МИРЯ́НИН а, ч.

рел.-церк. Людина, що живе в миру (див. мир² 4), не має духовного звання і не належить до духовного сану. Приклади

[Мотря:] За кого ти їх [свічок] так багато ставляла? [Хведоска:] За рід і за мир хрещений. [Мотря:] А за того ж мирянина скільки? (М. Кропивницький)
Кращої кандидатури на чільне місце в соборі, ніж отець Йосип, не було ні в мирян, ні в консисторії. (Б. Антоненко-Давидович)
Він, видно, щойно закінчив молитву і напучував паству: – Я відпускаю вам, миряни, всі гріхи ваші! (В. Малик)

іст. Член сільської громади, миру (див. мир² 3); селянин. Приклади

– Не тичу свого носа на волосні або сільські сходи, де миряни радяться про свої громадські діла. (Панас Мирний)
Виступав Свирид. – Ви знаєте мене, миряни. Хлібороб з діда-прадіда. Тільки земельку мою, так само як і вашу, калюжа забрала, щоб їй луснути. (Микита Чернявський)

тільки мн., заст. Люди (у 4 знач.). Приклади

Один [лірник] сліпий, другий кривий, А третій горбатий. Йшли в Суботов [Суботів] про Богдана Мирянам співати. (Т. Шевченко)
Поставили [у Дем'яна] на стіл вареників макітру І пляшку – свашку всіх мирян. (Л. Глібов)
Того вечора з'явилася на заході комета, своїм вогняним ядром і роздвоєним хвостом перелякала всіх мирян. (Ю. Мушкетик)
– Далi нiкуди, миряни: Ваше плем'я окаянне Виродилося в нiнащо. (Б. Олійник)

Люди, що живуть у миру (див. мир² 4), не мають духовного звання і не належать до духовного сану. Приклади

Були [у пеклі] і штатські, і воєнні. Були і панські, і казенні, Були миряни і попи. (І. Котляревський)
Андрій увійшов до костьолу. Ченці, ксьондзи й миряни стояли навколішках і молилися. (О. Довженко)
[Мотря:] За кого ти їх [свічок] так багато ставляла? [Хведоска:] За рід і за мир хрещений. [Мотря:] А за того ж мирянина скільки? (М. Кропивницький)
[Василь:] Ти завжди видавала з себе більше мирянку, ніж черницю, тебе життя тягло до себе. (Панас Мирний)

іст. Члени сільської громади, миру (див. мир² 3); селяни. Приклади

– Не тичу свого носа на волосні або сільські сходи, де миряни радяться про свої громадські діла. (Панас Мирний)
Чекаючи, доки миряни вщухнуть, Хлопєшка недбало відставив ногу, відпустив губу, наче ось-ось хотів плюнути. (О. Гончар)

тільки мн. Люди (у 4 знач.). Приклади

– Ґвалт, миряни, що це з нами! Вилупіть лиш баньки! (П. Гулак-Артемовський)
Один [лірник] сліпий, другий кривий, А третій горбатий. Йшли в Суботов про Богдана Мирянам співати. (Т. Шевченко)
Поставили [у Дем'яна] на стіл вареників макітру І пляшку – свашку всіх мирян. (Л. Глібов)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.