МИРОВІ — ТЛУМАЧЕННЯ

МИРОВИ́Й а́, е́.

Пов'язаний з мирним розв'язанням суперечки. Приклади
  • Іван Друкар і Гринь Іванович маляр, що вернувся з Вільни, склали мирову умову. (І. Огієнко)
у знач. ім. мирова́, во́ї, ж., розм. Мирне розв'язання суперечки. Приклади
  • І мировую тут зробили [латинці] На тиждень, два або і три. (І. Котляревський)
  • – Ну, як же нам скінчити? – каже Петро: розгарячивсь і вже забув про мирову. (П. Куліш)
У дореволюційній Росії – пов'язаний з органами, які розглядають дрібні кримінальні й цивільні справи. Приклади
  • [Храпко:] А ще, може, й на мировий з'їзд прийдеться апеляцію подавати. (Панас Мирний)
  • Робітники нахвалялись на п. Юзефовича мировим судом. (В. Самійленко)
  • “Моє” і “твоє” – два джерела всілякої незгоди у суспільстві. Варто через те впровадити у державі мировий суд. (Валерій Шевчук)
у знач. ім. мирови́й, во́го, ч. Те саме, що Мирови́й суддя́ (див. суддя́). Приклади
  • От-от би зробили з Степана “бунтовщика”, та вже мировий наш вступився.... (О. Кониський)
  • [Харитон:] А я оце думаю кинутись до мирового. (М. Кропивницький)
  • – І мировий, кажуть, пан, і він за панами тягне, на панську руч. (М. Коцюбинський)
прост. Те саме, що чудо́вий 2. Приклади
  • У нас там мировий хлопець механік-водій, він вас з вітерцем до самої комендатури, коли хочеш.... (П. Загребельний)
  • Він їх [штани] виміняв за один із семи кулеметів отамана Грицька, чи то пак, Гриціана Тавричеського, чиє воїнство, за словами всезнаючого ад'ютанта, складається “з абсолютно мирових хлопців – це факт”. (В. Чемерис)

МИР у, ч.

Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.). Приклади
  • Святої правди і любові Зоря всесвітняя зійшла! І мир і радость [радість] принесла На землю людям. (Т. Шевченко)
  • Пішов [отаман] до Миколи, перепросив його гарненько; і вони помирились і запили сварку й мир могоричем. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Так, дивний старий. Пішов і не попрощався. Як з чужим. Ні, мабуть, не вийде у нас із ним миру. Так і будемо ходити один від одного стороною. (Григорій Тютюнник)
  • На нижніх полицях нашого купе лежало дві закриті труни. Провідниця сказала, що це дід і баба, які жили щасливо, в коханні та мирі, та й повмирали в один день. (С. Андрухович)
у знач. присл. ми́ром. Мирно, без сварок і суперечок. Приклади
  • Коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори, що день скінчився миром. (М. Коцюбинський)
  • – Що? Мало? На тобі ще! – дяк замахнувся, щоб ударити знову, його за руки вхопили гості. – Та й нащо це? Краще – миром. По чарці випиймо та й уся рахуба. Помиріться, поцілуйтесь. (С. Васильченко)
  • – Я ж колись врятував з Морозенком вас, то пожалійте людей! – ломить свій гнів і гордість чоловік, ще надіючись, що можна миром поладнати з паном. (М. Стельмах)
  • Буджацькі татари, розуміючи свою силу, від переговорів відмовились. Це ясно. Мабуть, не судилось налагодити з ними відносини миром та ладом. (Б. Левін)
Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; протилежне війна. Приклади
  • Родились в небі ви, – чи долі? Чи мир нам везете, чи брань? (І. Котляревський)
  • Бракватіста закликав Батіса рішуче йти шляхом “розумних гуманних дій на користь нації”, вчитися господарюванню у “великого північного сусіди” і відновити мир всередині країни. (Ю. Бедзик)
  • Бачу гаряче світло очей, спрямованих у майбутнє, чую стукіт хоробрих сердець, що рвуться до бою, і знаю – се мій народ, готовий на все заради щастя і миру на землі.... (Ю. Винничук)
  • Варто купити кількох паперових голубів. Це єдине, що можна зробити для твоїх друзів та їхніх маленьких гарних діточок. Зрештою, не такий уже й кепський подарунок – символ миру і Святого Духа. (Ю. Андрухович)
Угода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір. Приклади
  • – Ідіть, Едвардові скажіть, Як чули по сій мові. Коли не згодиться на мир, – Ми знов у бій готові. (Леся Українка)
  • Військовий писар подав йому умови миру, і гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить задумався. (О. Довженко)
  • Греки .. піддались на мир, зобов'язавшися сплачувати Великому князеві щорічну данину в 350 літрів золотом. (І. Білик)
Спокій, тиша (у 1–3 знач.). Приклади
  • Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир, Наче жалко нам природи Розбентежить мир. (І. Франко)
  • Мир злетів на мою душу. (І. Микитенко)
  • Хотiлось без думки дивитись перед себе i стежити, як усе твоє нутро сповнюється тишею i миром. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Над ним написано повік: “Смиренний грішник, Дмитрій Ларін, Господній раб і бригадир, Вкушає в сій могилі мир”. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

МИР у, ч.

заст. Земля з усім, що на ній існує; світ. Приклади
  • А над чорним Колізеєм, Ніби із-за диму Пливе місяць круглолиций. І мир первозданний Одпочив на лоні ночі. (Т. Шевченко)
  • Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє; Цвіте мир Божий – процвіта. (Л. Глібов)
перев. у сполуч. із займ. весь, увесь, розм. Усе живе, усе, що оточує нас. Приклади
  • Не дай Боже свині роги, весь мир поколе. (Номис)
  • Надворі сонечко сяло, зогрівало увесь мир. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Добрий день тобі, сонечко яснеє! Бо святе ти, ясне і прекрасне, чисте, величне й поважне, ти освіщаєш [освітлюєш] гори і долини, і високії могили – освіти мене, рабу Божу Єфросинію, перед усім миром – добротою, красотою, любощами й милощами. (В. Чемерис)
  • Легко робиться над світом, як у грудях, мовби ти на чужині і не маєш сну, жорстоко давить тебе, але потому пливеш чистою хвилею разом із миром усім. (О. Ульяненко)
Те саме, що лю́ди 2. Приклади
  • З усього миру та на мою чирю. (прислів'я)
  • Двері хатні навстіж стояли: одходило й приходило до хати миру – хто хотів. (Марко Вовчок)
  • – Миру стоїть, наче на Великдень коло церкви. (Ю. Яновський)
який. Люди певної території, суспільної групи і т. ін. Приклади
  • От затим же то і сходився увесь харківський мир з півдня на Гончарівку, бо тут вже певно усяк надіявся її [Галочку] побачити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Думала [матушка ігуменя] свою думу: чи гаразд вона вдіяла, що пустила за святу огорожу стільки грішного миру. (М. Стельмах)
  • Помалу, мовить, треба, не поспішаючи, без суєти, піднятися усім слов'янським миром.... (Василь Шевчук)
розм. Те саме, що грома́да1 1. Приклади
  • Біля зборні зібрався весь мир. (М. Коцюбинський)
  • [Люлька:] Нехай мир розсудить, що робить з нею. (С. Васильченко)
Узагалі громада; народ (перев. про селян). Приклади
  • [Маруся:] Зневажа він мене, гордує мною, як вітер горою!.. Перед усім миром знущається надо мною й глузує мені у вічі. (М. Кропивницький)
  • Пригадав: казала, що любить! Признавалась перед усім чесним миром. Це тобі, Вітько, не жарт! (С. Васильченко)
  • Я виставлю тебе на показ усьому мирові, твої дурні привички, твоє насилування чоловічої совісті. (І. Пільгук)
  • – Падай ниць, біснувата, і проси прощення перед усім миром, що у блуд вводила невинних дітей! (Г. Тарасюк)
у знач. присл. ми́ром. Усі разом, спільно. Приклади
  • А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить. (Т. Шевченко)
  • – Пришліте когось на переговори – миром можемо дійти згоди. (Р. Іванченко)
Життя мирян; світське життя, на протилежність монастирському. Приклади
  • [Матушка гуменя:] Може, хто з вас має думку у мир попрохатись, – залишіть ту думку. Велика праця жде вас і без миру. (Панас Мирний)
  • Отець Паладій у мирі звався отець Павел Андрієвський. (І. Нечуй-Левицький)
  • Я знову вертався в мир. Мої довірені люди вистежували, куди звозили зрушені хрести, речі і книги з погромлених церков та монастирів. Відтак потайки їх визволяли, викуповували і схороняли в надійних місцях. (М. Дочинець)

МИ́РО а, с.

Запашна олива, яку використовують у християнських церковних обрядах. Приклади
  • Ще приходять три царі, Аж зі сходу звіздарі, Для Ісуса ставлять щиро Ладан, золото і миро. (колядка)
  • – Ходімо, куме, в піраміду [храм], Засвітим світоч. – І зайшли, Єлей і миро принесли. (Т. Шевченко)
  • Як на трон колись я злазив, Миром Бог мене помазав І сказав: Прав! (О. Олесь)
  • Вчительша палить цигарку, пахучу, як миро. (І. Микитенко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.