МИМОВОЛІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МИМОВО́ЛІ присл.

Без певного наміру; ненароком (у 1 знач.). Приклади

[Анна:] Молитви мої правдиві, бо сталась я, хоча і мимоволі, причиною до смерті чоловіка, що поважав мене й любив. (Леся Українка)
У двірській він мимоволі був свідком багатьох кривд, горя і того страшного життя, що випадає на долю покріпачених. (П. Кочура)
Рук від штурвала він одірвати не міг, все показував тільки рухами голови й шиї, і Яковенко мимоволі відзначив, що добре мати таку довгу шию, як у Гриші. (П. Загребельний)

Без участі свідомості; несвідомо (у 1 знач.). Приклади

– Ці чоботи тільки три дні тому в Кам'янці роздавали... – Тимон мимоволі зітхнув. Свята правда! Отож і не хотілося їх замінити: новісінькі ж бо. (Д. Бузько)
Аркадій Валеріанович мимоволі здригнувся. (М. Стельмах)
Він із зусиллям примушує себе стояти, хоч це йому й нелегко. Я мимоволі задкую до стіни. (Ю. Винничук)
З певного моменту я цілими днями тримався Польщі, при цьому в мене цілком мимоволі входила польська мова. (Ю. Андрухович)
Тут їм було спокійно й затишно, а святість цього місця спонукала до глибшого аналізу своїх думок, намірів та поривань, мимоволі змушувала зважувати кожне слово. (О. Авраменко)
Мимоволі пригадався Стефі віршик Олександра Олеся, який вони вчили разом із мамою ще на новорічний ранок у садочку. (І. Андрусяк)

Усупереч власній волі, під тиском обставин; хоч-не-хоч. Приклади

І ти [Богдан Хмельницький] пішов чи мимоволі Повинен був до виру йти, Все зайнялось, ти став на чо#лі, Щоб стяг козацький піднести. (П. Грабовський)
Вітер ворону вгорі забивав, і вона мимоволі боком летіла та крякала. (П. Тичина)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.