МЕЧЕТІ — ТЛУМАЧЕННЯ

МЕЧЕТЬ
Етимологія: араб., масджид - місце поклоніння

Культова споруда, храм у мусульман.
Словник іншомовних слів

МЕЧЕ́ТЬ і, ж., рідко МЕЧЕ́Т, у, ч.

Молитовний дім у мусульман. Приклади
  • Старий хаджі Бекір-Мемет-Огли, як і всі правовірні, удруге вже подався до мечету. (М. Коцюбинський)
  • – Так? – запитав, зацікавлений. – Отож на що? Думав, що вона заговорить тепер про новий, величавий мечет. Але по хвилі зміркував, що вона як християнка не скаже сього. (О. Назарук)
  • На великій відстані церква скидалася більше на турецьку мечеть з мінаретом-дзвіницею. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Він знову кивнув рукою і пішов попереду, ведучи їх у сутінне приміщення мечеті. (Р. Іваничук)
  • Туркочуть голуби коло мечетей і водограїв, цвірінькають дрібні пташки. (П. Загребельний)

МЕЧЕ́Т

Див. мече́ть.

МЕ́ЧЕТЬ

Див. ме́чет.

МЕ́ЧЕТ у, ч., МЕ́ЧЕТЬ, і, ж., діал.

У чорноморських рибалок та запорожців – піч для випікання хліба. Приклади
  • Поставе [поставить запорожець] мечеть (хліб пекти). (Сл. Б. Грінченка)
  • Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба. (І. Нечуй-Левицький)
  • В бурдеї не робили [запорожці] груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і ним же огрівали хату. (П. Панч)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.