МЕЧЕТІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МЕЧЕТЬ
Етимологія: араб., масджид - місце поклоніння

Культова споруда, храм у мусульман.

Словник іншомовних слів

Молитовний дім у мусульман. Приклади

Старий хаджі Бекір-Мемет-Огли, як і всі правовірні, удруге вже подався до мечету. (М. Коцюбинський)
– Так? – запитав, зацікавлений. – Отож на що? Думав, що вона заговорить тепер про новий, величавий мечет. Але по хвилі зміркував, що вона як християнка не скаже сього. (О. Назарук)
На великій відстані церква скидалася більше на турецьку мечеть з мінаретом-дзвіницею. (Б. Антоненко-Давидович)
Він знову кивнув рукою і пішов попереду, ведучи їх у сутінне приміщення мечеті. (Р. Іваничук)
Туркочуть голуби коло мечетей і водограїв, цвірінькають дрібні пташки. (П. Загребельний)

Див. мече́ть.

Див. ме́чет.

У чорноморських рибалок та запорожців – піч для випікання хліба. Приклади

Поставе [поставить запорожець] мечеть (хліб пекти). (Сл. Б. Грінченка)
Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба. (І. Нечуй-Левицький)
В бурдеї не робили [запорожці] груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і ним же огрівали хату. (П. Панч)