МЕТУ — ТЛУМАЧЕННЯ
мето
Шум, гамір.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
МЕТА́ и́, ж.
Те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль (у 2 знач.).
Приклади
- Щиро бажаю Вам поправити на чужині своє здоров'я, потрібне не тільки Вам, але й нам усім та спільній нам усім меті. (М. Коцюбинський)
- Вітас стрімко рухався до своєї мети. (Любко Дереш)
- Пошуки нових екземплярів для колекції стали метою, захопленням, збоченням і суттю життя худого й довгого, як голобля, Крупки-молодшого. (Люко Дашвар)
Заздалегідь намічене завдання; задум (у 1 знач.).
Приклади
- – Мета зборів – обрати правління, голову колгоспу і обговорити завдання, які стоять перед об'єднаним колгоспом. (Остап Вишня)
- Вона ще якусь хвилину без певної мети переміщається по кімнаті. (О. Ірванець)
- Дуже весело отак-от, без жодної мети, просуватися сніговими заметами до лісу. (І. Карпа)
МЕТ у, ч., діал.
Момент (у 1 знач.).
Приклади
- Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини. (Марко Вовчок)
МЕСТИ́ мету́, мете́ш; мин. ч. мів, мела́, мело́; недок.
що і без прям. дод.
Видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати (у 1 знач.).
Приклади
- Добра дівка – як старости йдуть, тоді мете. (Номис)
- – Не буду мести твоєї половини сіней та виносити твого сміття, – сказала Мелашка. (І. Нечуй-Левицький)
- Гладкий сторож мів алею старанно, повагом. (Л. Дмитерко)
- Листя різних видів дерев і кущів треба було мести по-різному. (Т. Прохасько)
чим.
Волочачи що-небудь по поверхні, здіймати сніг, куряву і т. ін.
Приклади
- В червоних штанях аксамитних [оксамитних] Матнею улицю мете, Іде козак. (Т. Шевченко)
- Метучи розкритими полами кожуха іскристий сніг, поволі пішов [Левко] до стайні. (М. Стельмах)
- Міклашевський не відповів, не озирнувся. Піднімаючись по східцях, притримуючи поли шинелі, щоб не мести ними доріжки, ринув вище і вище, в думках був уже там, у приймальній. (Б. Левін)
що.
Піднімаючи в повітря, розвівати, розносити що-небудь (про вітер, бурю і т. ін.).
Приклади
- Не вітер, а буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі. (Панас Мирний)
- Опадає листя, його метуть вітри. (В. Кучер)
без дод.
Піднімати в повітря часточки пилу, снігу і т. ін., розвівати, розносити їх (про хуртовину, суховій і т. ін.).
Приклади
- Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон Сніг горбами наросте. (Я. Щоголів)
- Це в степу увостаннє суховії метуть. До щитів розподільних поливальниці йдуть. (М. Шеремет)
- Мела хурделиця – за нею спочатку козаки не побачили татар, а татари козаків, а тоді закружляли в степу, рубаючись мовчки й люто. (Ю. Мушкетик)
- Мела непроглядна хуґа. (Є. Пашковський)
безос.
Приклади
- – Ну й погода! Насилу добралася до вас. Мете – світу Божого не видно. (Д. Бедзик)
- Вітер знову закинув у келію сивого хвоста, вдарив ним у спину воротаря, і той озирнувся. – Коли буде так мести, – сказав недоречно, – то завтра світу не побачимо.... (Валерій Шевчук)
- На вулиці білим мело. (Люко Дашвар)
перен., розм.
Швидко прямувати, бігти.
Приклади
- [Карпо:] На, та й мети швидше з хати. (Дає сто рублів і випиха Агапона за поріг). (М. Кропивницький)
- – Бач, як мете [наймит] до воріт. І подасться, чортове одоробло, в економію. (М. Стельмах)
МЕ́ТО а, с., діал.
Шум, гамір.
Приклади
- Собаки таке мето учинили. (Сл. Б. Грінченка)
- Над плесо вискочила з них [риб] одна, та, сонця колесом побита в леті, упала вниз. Відтоді є в хвиль меті самітна та німа, хоч молода. (Б.-І. Антонич)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.