МЕРЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ
МРЕЦЬ мерця́, ч.
Померла людина; покійник.
Приклади
- А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, камінням закидають їх. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла. (М. Коцюбинський)
- Я повернувся і тихо, навшпиньки, як від мерця, подався з кімнати. (Б. Антоненко-Давидович)
- І помирали улітку менше. Ціле літо, бувало, місяцями немає ні одного мерця. (І. Муратов)
- Вранці ж мрець лежав на тому місці, де його знайшли Людота з Лоськом. (І. Білик)
- Гузир м'яв у руці оповістку і зблід на обличчі, як мрець. (С. Чорнобривець)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.