МЕРЦЮ — ТЛУМАЧЕННЯ

МРЕЦЬ мерця́, ч.

Померла людина; покійник. Приклади
  • А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, камінням закидають їх. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла. (М. Коцюбинський)
  • Я повернувся і тихо, навшпиньки, як від мерця, подався з кімнати. (Б. Антоненко-Давидович)
  • І помирали улітку менше. Ціле літо, бувало, місяцями немає ні одного мерця. (І. Муратов)
  • Вранці ж мрець лежав на тому місці, де його знайшли Людота з Лоськом. (І. Білик)
  • Гузир м'яв у руці оповістку і зблід на обличчі, як мрець. (С. Чорнобривець)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.