МЕРА — ТЛУМАЧЕННЯ
мера
Одна з нереїд.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
МЕРУ
Етимологія: санскр.
Храм-гора, символічна форма культової споруди з багатьма ярусами в середньовічних Індії, країнах Індокитаю та Індонезії, оскільки за буддійськими та індуськими віруваннями космічне місто богів і небожителів знаходилося на святій золотій горі М., що розташовувалась на північ від Гімалаїв і оточувалась сімома хребтами. Навколо неї було чотири континенти, які омивались Світовим океаном. Вона являлась центром світу, кругом оберталися Сонце, Місяць, планети і зірки. Також вважалося, що М. має три вершини: золоту, срібну й залізну.
Архітектура і монументальне мистецтво
МЕР а, ч.
Виборна особа, що очолює місцеві органи самоврядування в деяких країнах (перев. англомовних).
Приклади
- Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши. (Леся Українка)
- – Коли мер дізнався, що ми збираємося розшукувати Ван-Саунгейнлера, то одразу ж змінив своє ставлення до нас. (Ю. Бедзик)
розм.
Виборна головна посадова особа територіальної громади міста в Україні.
Приклади
- – Коли вас оберуть мером, можете деякі з оцих фотографій збільшити й розвішати на стінах свого кабінету в мерії. (М. Білкун)
- – Алло, алло?! Приймальня? Я б хотіла записатися на громадський телевізійний прийом до пана мера. (І. Роздобудько)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.