МЕЛЮ — ТЛУМАЧЕННЯ

МОЛО́ТИ мелю́, ме́леш, недок., що і без прям. дод.

Перетворювати на борошно зерно, подрібнюючи, розтираючи його. Приклади
  • Млин меле – мука буде; язик меле – біда буде. (Номис)
  • – Що маєш молоти? – завзято вигукував мельник. – Маємо кукурудзу... – пхались до нього дівки. (М. Коцюбинський)
  • Ну, а третiй брат, здоровенний та дурний, i орав, i сiяв, i молов, i пiк, а хлiб їв найгiрший, чорний, з вустюками. (В. Винниченко)
  • Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб, і на разову паску. (М. Стельмах)
  • – Це вже нам з тобою на роду написано: ори, мели, їж. (О. Гончар)
Подрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок (у 1 знач.). Приклади
  • Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава.... (Г. Косинка)
  • Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком. (М. Руденко)
  • Млин ходором пішов, а лотоки заторохтіли і закрутилися жорна, мелючи мишву і тарганів. (Ю. Винничук)
  • Хліба нема: в тих станицях, в яких є риба, люди сушать риб'ячі кістки, мелють їх, потім замішують з водою – роблять коржі, це замінює хліб. (Д. Білий)
Подрібнювати що-небудь, жуючи. Приклади
  • Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби. (Панас Мирний)
перен., фам. Верзти нісенітниці; теревенити. Приклади
  • [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич. (Панас Мирний)
  • – Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити... – Яку землю? Що ти мелеш! (М. Коцюбинський)
  • – Твоя правда, – сказав Роман, вичитавши в погляді свого друга недовіру. – Я мелю... зовсім... не те.... (І. Багряний)
  • Ти щось мелеш тут про чистих і нечистих, я аж плакати захотіла. (Ю. Андрухович)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.