МЕЛОДІЙНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МЕЛОДІ́ЙНИЙ а, е.

Приємний для слуху; милозвучний. Приклади

В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна. (М. Коцюбинський)
Музика грає Повільний мелодійний менует. (Л. Первомайський)
Пісня зачарувала всіх. Два ніжні мелодійні голоси злилися в один, засумували, зажурилися над долею нещасливої красуні Суліко. (Ю. Збанацький)
Враз стало чути музику в сусідній машині – мелодійна, така гарна серед несподіваної, аж неприродної тиші хайвею. (О. Гончар)
Почувся шум водоспаду .. Зупинився [Гриць], прислухаючись до мелодійного співу потоку. (О. Бердник)
З трубки пролунав мелодійний жіночий голос: – Сеньйора Леона немає. В нас сієста зараз. (І. Білик)

Те саме, що мелоди́чний 1. Приклади

Розквіт церковних співів припадає на ХІІ–ХІІІ ст. Окремі склади починають розспівувати на кількох звуках, з'являються складні мелодійні побудови. (з наук. літ.)
У XIII–XIV століттях спостерігається сплеск мелодійної творчості у візантійському музичному мистецтві. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.