МАР — ТЛУМАЧЕННЯ
МАРУ
Етимологія: кор.
Відкрита веранда у корейському народному будинку, що розташована між житловими кімнатами (додатково див. чип).
Архітектура і монументальне мистецтво
МАРА́ и́, ж.
Істота або предмет, що увижається комусь; привид (у 1 знач.), примара (у 3 знач.).
Приклади
- [Богомолка:] Я не тінь. Перехрестись, коли не забула хреститись: я не щезну. Я не мара. (І. Нечуй-Левицький)
- Пропадь, маро, розвійся, щезни! Для вас верхи й ліси безмежні, а дім мій мирний залишіть! (Б.-І. Антонич)
- Отже, все лише вигадка: й отой гість у шкіряній шапці, й наші бесіди в кімнаті нічного притихлого будинку. Все вигадка, все мара.... (І. Білик)
- Мара безземелля.., що була зникла на якийсь час, знов з'явилась і стала перед ним у грізній постаті. (М. Коцюбинський)
- А мати, їх сердешна мати, Немов з хреста сьогодні знята, .. Сидить бліда, немов мара. (М. Старицький)
Образ, що виникає вві сні; сновидіння.
Приклади
- Весь сон одігнали [соловейки], усю дрему [дрімоту] й мару. (Марко Вовчок)
- Очевидячки [реалії] дня зливалися з сонними марами ночі – і лякали його. (Панас Мирний)
- Що ж це? Країна снів, нікчемна мара має таку владу над людиною? (О. Бердник)
розм.
Міфічна істота, найчастіше в образі злої потворної чаклунки; уособлення нечистої сили.
Приклади
- Пішов я, ледве дибаю, а тут ще анахтемська мара водить почала. (О. Стороженко)
- Вона плакала та примовляла крізь сльози: де та смерть її заподілася, що не прийде до неї при лихій годині! .. Ні, заховала її від смерті якась мара. (М. Коцюбинський)
- – Дивно, дивно! Мені видалося: звідти зирнула мара в жовтих шибках. (В. Барка)
- – Йди ти до мене, чортова маро! .. А той самий голос відказав: – Прийду, як настане пора! (Ю. Винничук)
збірн.
Нечиста сила.
Приклади
- [Кость:] А дивіться, справді якось немов сумно стало... Оце саме, мабуть, всяка мара заворушилась. (С. Васильченко)
- По болоту бродила прозоро-сива, зіткана з туману, Мара і малих бісенят у поділ сорочки збирала. (В. Дрозд)
тільки мн., рідко.
Мрії.
Приклади
- – Дев'ята година, а я сиджу та й марами бавлюся, мов закоханий! – скрикнув він. (І. Франко)
- Він .. заплющив очі, усміхаючись на ходу. О мрії-мари!... (О. Довженко)
МАРІ́ЙЦІ ів, мн. (одн. марі́єць, і́йця, ч.; марі́йка, и, ж.).
Народ, що становить корінне населення Республіки Марій Ел у складі Російської Федерації.
Приклади
- Запозичення з фіно-угорських мов ішли до східних слов'ян двома шляхами: від угорців на південному заході і від фінів, карелів, естів, удмуртів, марійців, мордовців та ін. – на півночі й північному сході. (В. Русанівський)
- Момулла нашорошив вуха. Він тямив на всякій говірці, яку чувати в морях, і йому довелося чимало плавати на англійських кораблях, тож марієць чудово зрозумів, про що йшлося між Шнайдером і Шмідтом. (Ю. Покальчук, пер. з тв. Е. Берроуза)
- Поволжя споконвіків належало народам, які жили там: булгарам (татарам), чувашам, башкирам, марійцям, мордві тощо. (з газ.)
МА́РИТИ рю, риш, недок.
без дод., про кого – що, з інфін., також із спол. що, щоб, як.
Те саме, що мрі́яти.
Приклади
- Виїздячи з дому, я собі марив, що зможу запросити Вас до своєї хати на місяць. (М. Коцюбинський)
- Хіба можна було з таким жахливим виглядом марити повернути Женчикові батька? (Б. Антоненко-Давидович)
- Ось воно нарешті і станеться те, про що ти стільки марив, але одна річ – марити, а інша – втілити в життя. (Ю. Винничук)
ким, чим.
Весь час думати й говорити про когось, щось.
Приклади
- Він ходив сумний, як нічка: Все вона не йшла з ума; Нею марив, їй у вічка Приглядався крадькома. (П. Грабовський)
- Він уже марив тою дорогою, уявляв собі ті незнані далекі села. (І. Цюпа)
Безладно, безтямно говорити в гарячці або вві сні.
Приклади
- Іноді хвора впадала в забуття, ніби засинала, тоді вона марила. (О. Копиленко)
- Врятований не вiдповiв. Вiн знову заплющив очi, почав марити. (О. Бердник)
- Я таки сильно перестудився і кілька діб валявся в ліжку з жаром. В якийсь момент, очевидно, його можна назвати критичним, я почав марити. (С. Жадан)
Те саме, що галюцинува́ти.
Приклади
- Враз він побачив видіння і злякався, що починає марити. (Р. Іваничук)
МА́РИ мар, мн.
Ноші для перенесення мерців.
Приклади
- Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків; На них Волсента положили І понесли до земляків. (І. Котляревський)
- Зробили [люди] мари з гілок і понесли дороге тіло додому. (Б. Грінченко)
- На траурних марах в хмелю забуття Лежать невмирущі герої. (О. Олесь)
- На великих марах спустили на землю труну, а довкола неї порозставляли високі ставники з великими свічками. (Н. Королева)
- Лежить на марах ночі день минулий.... (Б.-І. Антонич)
МА́РА и, ж.
Великий гризун родини свинкових, що має задні лапи коротші за передні й водиться в Південній Америці.
Приклади
- Патагонська мара може пробігти велику відстань. Максимальна швидкість руху гризуна цього виду складає близько 45 км/год. (з наук.-попул. літ.)
- Довжина тіла мари становить 50–75 см, вага від 9 до 18 кг. І в плечах вона немаленька – до 45 см. Отакий цікавий гризун. (з газ.)
МА́РІ невідм., мн., одн., ч. і ж.
Те саме, що марі́йці.
Приклади
- 1872 року відкривається Казанська вчительська семінарія, одним із завдань якої було навчання представників волзьких народів, зокрема марі. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.