МАНІРНА — ТЛУМАЧЕННЯ

МАНІ́РНИЙ а, е.

Позбавлений простоти та природності; маніжний. Приклади
  • – Пане Ястшембський! наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (І. Нечуй-Левицький)
  • Увіходить немолода, носата, але манірна дама, надто пишно, але без смаку вдягнена, напудрена і нарум'янена. (І. Кочерга)
  • Як добре, що вона зовсім не схожа на жодну з цих манірних пані і панянок, які обсадили цей пароплав, немов мухи. (І. Роздобудько)
  • Тоді все літо ми читали тільки французів, все, що змогли знайти, навіть Альфреда де Мюссе, який раніше видавався мені надто манірним. (Н. Сняданко)
З витонченими манерами (у 2 знач.). Приклади
  • Куліш манірний, красивий, самозакоханий, як завжди, пишномовно зустрів Тараса. (О. Іваненко)
  • То ми лише уявляємо середньовічних лицарів та кавалерів вишуканими та манірними. (О. Бердник)
  • Пани поштиво скидали капелюха і кланялися, панянки припіднімали [трохи піднімали] сукні в манірних па-де-де. (Любко Дереш)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.