МАНИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

мани

Духи померлих предків, що їх шанували як божества і складали їм жертви.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

МАНИ́ТИ маню́, ма́ниш, недок., кого, що, чим і без дод.

Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, пальцем, головою і т. ін. Приклади
  • – Ось ідіть сюди. Ідіть, – манив її [Галю] і бровами і головою Власов. (Панас Мирний)
  • Вчителька підходила до Романа ближче й манила рукою до себе. (С. Васильченко)
  • Весняне полювання на самців – це не осінні мандри болотяним привіллям, тут треба знати, як під'їхати з хистом; а головне – вміти манити чирок-самців. (Б. Антоненко-Давидович)
Вабити (принадою). Приклади
  • Всі доярки по черзі .. випробували різні підходи до корови, манили всіма принадами, щедро розсипали перед нею найпривітніші слова. (І. Волошин)
перен. Притягати до себе; вабити (у 2 знач.), приваблювати (у 1 знач.). Приклади
  • Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його. (І. Нечуй-Левицький)
  • Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря. (Н. Кобринська)
  • Нас манила романтика грандіозних проектів. (О. Гуреїв)
  • На тім боці їжачилися хащі смерек і ялиць, кликали до себе, манили спокоєм, затишком, волею. (О. Бердник)
Виклика́ти бажання відправитися куди-небудь, бути десь, робити що-небудь. Приклади
  • Весно, ти мучиш мене! Розсипаєшся сонця промінням, Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш! (І. Франко)
  • Життя кудись іде, хвилюється, як море, І манять до утіх нас устоньки дівочі.... (М. Рильський)
  • Манила [річка] нас спуститись вниз, Холодної води набрати. (М. Шеремет)
безос. Приклади
  • Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. (Панас Мирний)
Захоплювати (думки, уяву). Приклади
  • Над Федоровою головою – безодня всесвіту, що одвіку манить людські думки. (Ю. Мушкетик)
рідко. Уводити в оману. Приклади
  • [Харитина:] Я манила себе надіями, хотіла сама йому признатися, дурна, дурна.... (І. Карпенко-Карий)
  • Летить подорожній до того гаю в пекучому степу, а гай далі тікає .. Отак і манить, водить мара по розпеченій, потрісканій землі. (В. Кучер)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.