МАНЕРА — ТЛУМАЧЕННЯ

МАНЕ́РА и, ж.

Спосіб виконання дії; звичка діяти певним чином. Приклади
  • Вона тремтіла й пищала, як муха в павутинні, і ця інститутська манера в немолодій жінці дратувала його. (М. Коцюбинський)
  • Це була манера розповіді старих солдатів і скромних людей – захоплюватись діями товаришів і лишати себе в тіні. (Ю. Смолич)
  • В його поведінці, в розмові, в манері триматися з людьми, а особливо з підлеглими, з'явилося щось нове. (Д. Ткач)
  • Мечислав знав цю манеру Гартмана тримати в голові все, що йому було необхідно. (М. Білкун)
тільки мн. Спосіб поводитися, триматися в товаристві. Приклади
  • Своєю фігурою, манерами, своїм вмінням поводитись з людьми .. Сусана Уласівна була більше схожа .. на паню. (І. Нечуй-Левицький)
  • Його панські манери частенько-таки викликають легесенький іронічний сміх на їх [сусідів] устах. (І. Франко)
  • Геннадій давним-давно втратив свої галантні манери закоханого: він весь час мовчав та раз по раз позіхав. (М. Дашкієв)
Сукупність особливостей, творчих прийомів, властивих митцеві, напрямку в літературі або мистецтві, художньому творові, виконанню художнього твору. Приклади
  • Я знов став писати. Я змінив свою “манеру”, і се дивувало моїх знайомих та критиків. (Леся Українка)
  • Треба відзначити, що в багатьох інтонаціях і стилістичних зворотах зрілого Коцюбинського ясно дається відчути вплив чеховської манери письма. (М. Рильський)
  • Автор говорить про вплив на Ю. Яновського творчої манери Ван-Гога. (з наук. літ.)
  • Національний хор ім. Г. Верьовки досконало володіє як народною, так і академічною манерою співу. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.