МАЙВА

Прапор, стяг, знамено.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

МА́ЙВО , МА́ЄВО, а, с., поет.

Повільне, плавне коливання тонких, легких предметів під дією вітру. Приклади

В придніпровському степу пахне м'ятою і горизонт постає перед очима подорожнього огорнутий срібним маєвом. (Н. Рибак)
Не спалили чужинці весну, вона струмилася в розбиті вікна тугими пасмами сонця та зеленим майвом каштанів. (О. Гончар)
– Не кажи мені про море! Там же листя тихе майво, там маслини хилять віти. (В. Стус)
Любив він і мальви, й груші в угорському вині, і маєво корогов козацьких, гуркіт литаврів. (Ю. Мушкетик)

Те саме, що мерехті́ння. Приклади

Там міста в рожевім майві, що були у млі, і у сонячному сяйві грають їх шпилі. (В. Сосюра)
А при багатті хлопці косарі І комбайнери у спецівках синіх Вплітають сміх до цих лугів осінніх, Ведуть пісні під маєвом зорі. (А. Малишко)
Розлилось п'янке тепло, Налилось струнке стебло, Мерехтіло маєво на полях. (О. Білаш)
Земля, море, чайки у небі, теплі піски, вітер з пустелі – то лише маєво химерних образів уздовж казкової стежки. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.