ЛІЧИТИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛІЧИ́ТИСЯ лічу́ся, лі́чишся, недок.

розм. Входити до складу чого-небудь, належати комусь, до чогось. Приклади

розм. Перебувати на певній посаді, службі, бути занесеним у певні списки і т. ін. Приклади

В органах безпеки Корж лічився попервах як оперативник. (Б. Антоненко-Давидович)

Визначатися в певній кількості, у певних сумах; нараховуватися. Приклади

– Слухай, Антосю: за що ж я так страшенно каралася, коли й без того моє життя лічилося лишень днями? (М. Старицький)

перен., розм. Розцінюватися, сприйматися певним чином; уважатися. Приклади

Поміж повітовим панством наша сім'я лічилася за людей середнього достатку. (Панас Мирний)
Все, що виходе [виходить] з цього життям обведеного кола, не має тута [у повітових містах] ніякої ваги, лічиться за не знать що. (С. Єфремов)

Пас. до лічи́ти¹ 2. Приклади

Важко було позбутися гнітючого переконання, що час тут зупинився навіки, роки не лічаться, години не відмірюються, тільки дні течуть за днями в монотонності молитов. (П. Загребельний)
Дуже довго не відрізняли гетьманських особистих і військових грошей; всі вони лічилися вкупі. (з наук. літ.)

Те саме, що лікува́тися. Приклади

Лікареві ліки не дуже пособляють... не самому Зінькові, а й так, як хто лічиться в лікаря, то мало помочі. (Б. Грінченко)
У неї [баби] лічитись не дорого, бо вона ціни не назначає, а всякий дає їй скільки може. (Леся Українка)
– Пареними кінськими кізяками обкладайся. У нас у Заброді всі так лічилися. (Григорій Тютюнник)
Через рік вона мені сказала, шо [що] хвора і шо їй треба лічитися. (Ю. Андрухович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.