ЛІТЕРУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛІ́ТЕРА и, ж.

Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. Приклади
  • – І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? .. Літеру до літери приложи – слово виходе [виходить].... (Панас Мирний)
  • Він од Зінька вже навчився всіх літер, умів з них і слова читати. (Б. Грінченко)
  • Йому [Постишеву] не сподобалась в українському алфавіті літера Ґ, і він скасував її адміністративним порядком. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Закони літер – не разок намиста: Одну хитнеш – і поміняєш суть. І спробуй-но тоді межу збагнуть, Приміром, між “обчислить” і “обчистить”. (Б. Олійник)
  • Ми йшли, ведучи за собою коней, серед позеленілих пам'ятників, напіврозбитих мармурових ридаючих дів і скорботних янголів, збитих гранітних плит зі стертим золотом літер. (Д. Білий)
Металевий брусочок з випуклим зображенням такого знака, використовуваний для друкарського набору. Приклади
  • Зимно-холодний метал наче вислизає з рук, не хоче кластися літера до літери. (В. Еллан-Блакитний)

ЛІ́ТЕР а, ч., заст.

Документ, позначений певною літерою, який дає право безплатного або пільгового проїзду. Приклади
  • Їде [Юрась] сам, уже без провожатого, по військовому літеру, як справжній воїн. (В. Кучер)
  • Тепер і ти сам на фронт, на фронт .. Проїзний літер, продовольчий атестат, грошове забезпечення, сухий пайок і навіть пачка командирського тютюну з медвяним запахом. (П. Загребельний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.