ЛІВІЙКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛІВІ́ЙЦІ ів, мн. (одн. ліві́єць, і́йця, ч.; ліві́йка, и, ж.).

У стародавні часи – одне з автохтонних племен, що жило в Північній Африці на захід від Єгипту. Приклади

Римські легіонери без труду [труда] розбили слабі відділи галлів і посунулися з ними вперед, так що римська лінія сильно вигнулася посередині. Але тут із боків напали на них полки лівійців. (І. Крип'якевич)
Населення Єгипту становили африкано-хамітські лівійці, нубійці та азіатські семіти. (з навч. літ.)
Правитель Саїса в Нижньому Єгипті Тефнахт, що спирався на лівійців, зумів очолити боротьбу з загарбниками. (з навч. літ.)

Народ, що розмовляє арабською мовою і становить основне населення сучасної Лівії. Приклади

Чимало лівійців в Україні вивчають медицину, технічні науки, і це коштує Лівії добру копійчину. (із журн.)

Див. ліві́йці.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.