ЛЯМЦІ

Валянки.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЛЯ́МКА и, ж.

Широкий ремінь зі шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх перенесення. Приклади

Діти весело поганяли матір, а вона тягнула мовчки, налігши грудьми на лямку [санчат], припасовану з солдатської обмотки. (О. Гончар)
Мідас з усієї сили потяг до себе торбину, і її лямки зашморгнулися у Мечислава на шиї так, що йому стало важко дихати. (М. Білкун)
Сашко приніс ліру з куточка біля печі, начепив дідові лямку через плече. (І. Кирій)
До роботи в хомуті молодняк привчають заздалегідь, замінюючи в біговій упряжі лямку-шорку на хомут. (з наук. літ.)
Кидай, рикша [рикшо], лямку свою рабську Та гвинтівку бойову бери! (А. Малишко)
Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі. (О. Гончар)

перев. мн. Пристосування, признач. для кріплення, тримання, відкривання і т. ін. чого-небудь. Приклади

За плечима вже розкрився парашут, міцно стиснув усе тіло, аж лямки врізалися під пахви. (В. Собко)
Вона .. вхопилася обіруч за брезентові лямки, відчинила вікно. (Ю. Мушкетик)

перен. Про довгу, одноманітну або важку службу. Приклади

Миколаївська казарма не злякала, солдатська лямка не зламала його. (з наук. літ.)

Те саме, що повсть. Приклади

Поперед усіх, зовсім біля дверей, трусив своїм зім'ятим кожухом, вовна на якому звалялась уже в лямець, розгублений Голова. (Ю. Збанацький)
Ми – понад закриті семафори. Здивовані колеса, збиті в лямець, нахарапуджені на вітрі, аж лящать .. Ми їхали. (В. Стус)