ЛЮЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЮ́ЛЯ́ТИ лю́ля́ю, лю́ля́єш, недок.

кого, що і без прям. дод., розм. Колихати, приспівуючи. Приклади
  • Гойдай-гойдай, люляй-люляй, Нам Іванка присипляй, злії духи відганяй. (з народної пісні)
  • Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв. (Марко Вовчок)
  • Марійка ніби знову помітила брата. – Ти ще тут? – спитала вона. – Треба хату замкнути, піду дитину люляти, щоб не зайшов хто. (В. Підмогильний)
  • На цій зірці, на планеті – на моїй планеті Земля – плакав маленький принц, і його треба було втішити! Я взяв його на руки і почав люляти. (А. Перепадя, пер. з тв. А. де Сент-Екзюпері)
  • Цей спокійний ритмічний жест люляв потомлену Данькову душу, його хилило на сон. (М. Йогансен)
дит. Спати, засинати. Приклади
  • Йосиф старенький колише Дитятко: – Люляй же, люляй, мале Отрочатко. (колядка)
  • [Наталя:] Люляй, люляй, вродлива дитино! Тихенько засни. (Панас Мирний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.