ЛЮБОГО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛЮ́БИЙ а, е.

Який викликає любов до себе; дорогий і близький серцю. Приклади

– От люба в нас дитина Юрко! – часом говорила Маруся до чоловіка. (І. Нечуй-Левицький)
Ну, як то віддати єдину любу дитину в такий Вавилон, та ще в науку, де самі паничі вчаться! (Б. Антоненко-Давидович)
Наша люба вітчизна повинна мати в цих морях колонію, котра належала б їй, тільки їй одній. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)

Те саме, що коха́ний 1. Приклади

– Подивися, мій голубе, Подивись на мене: Я Катруся твоя люба. (Т. Шевченко)
– Се я, Прокопе! Ксеня! Твоя люба! Твоя одинока! (І. Франко)
Молода смуглявка так причарувала старого пана своїми чорними як ніч очима, що через неї йому зовсім стала вже не люба власна дружина. (А. Кащенко)
Моя люба Мар'яночка краща мені, як сестричка, – як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся. (Леся Українка)

Сповнений кохання. Приклади

Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби і, як зависні баби, підслухували любу розмову закоханої пари. (Н. Кобринська)

у знач. ім. лю́бий, бого, ч.; лю́ба, бої, ж. Той (та), кого люблять, кохають. Приклади

Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя [ходячи] опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому. (Т. Шевченко)
– Прости мені... Люба... Жити без тебе не можу. (Люко Дашвар)

Якого люблять; коханий (у 2 знач.). Приклади

Я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі. (М. Коцюбинський)
Вона підійшла б до цієї голови, до цієї рідної, любої, бідної голови, обняла б її, притулила б до грудей собі. (В. Винниченко)

З яким приємно провести час, якого чекають (про гостя). Приклади

Любого гостя весною частують медком, а восени молочком. (Номис)
– Тепер же я прошу вас, любі гості, .. Прийняти заразом од мене дяку. (П. Куліш)
– Такого меню і стільки калорій цілком вистачає на те, щоб Ваш любий гість замислився, а чи не залишитися йому з Вами. (М. Матіос)
– Любії гості, не погребуйте невеличким гостинцем, що зараз вам сюди принесуть. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

у знач. ім. лю́бий, бого, ч.; лю́ба, бої, ж. Уживається у звертанні як вираження симпатії або іронії. Приклади

– Ох, Іване Володимировичу, так же не можна. Навіщо ж ви?.. – Любий мій, не вчіть мене.... (О. Довженко)
– Тату, любий, а як справи у тебе? Ти теж хвилювався, тату? (В. Владко)

Любов. Приклади

І з такою-то любою він дивиться на свої новенькі жовтенькі рукавички. (Марко Вовчок)
Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. (П. Чубинський)
[Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка)
– Такої великої люби видом не видали! (Марко Черемшина)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.