ЛУЦИПЕР — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛУЦИ́ПЕР , ЛЮЦИ́ПЕР, а, ч.
(з великої літери).
Те саме, що люци́фе́р 1.
Приклади
- – Що се за гайдамака? – питав зачудуваний Луципер. (І. Франко)
- Та народу юрба, наче глуха, непорушно стояла, Здавалося, їй байдуже, де тут Люципер, а де Христос. (Д. Павличко)
розм.
Біс, чорт.
Приклади
- – Разом вони робили, то хай би разом i вiдпочивали, – казав дядько i кляв тих луциперів, якi додумалися повтискати в залiзо смерть. (М. Стельмах)
- – Ти любиш, люципере, все, що блищить, А ми тільки в істині бачимо щит. (М. Руденко)
- – Колись он які були козаки! Самому луциперу в очі плювали. (О. Бердник)
- А в Києві дядько тихий та ниций самому люциперові з Лисої гори лиже п'яти. (І. Калинець)
- – Бач хрипить, як люципер. (У. Самчук)
Уживається як лайливе слово.
Приклади
- На дітей своїх не глянув Луципер проклятий! (Т. Шевченко)
- – Ну тебе к лихій матері! От, дивись: ні капельки не кине, луципер! (Панас Мирний)
- А мати Федькова так і спалахнула: – Ох, Боже ж мій! Та що ж ти собі думаєш, люципере ти! (В. Винниченко)
- – Тпру, окаянний! – злостився батюшка i, перекинувши хреста на спину, схопив коня за храпи. – Стiй, стiй, люципере! (Василь Шевчук)
- – Хай ти подавишся, окаянний люципере, тими кусничками! (Ю. Хорунжий)
ЛУЦИ́ПЕРІВ , ЛЮЦИ́ПЕРІВ, рова, рове.
Належний Луциперові (луциперові), Люциперові (люциперові).
Приклади
- Скоро вже стояла перед кожним гультяєм посудина, і всі взяли до рук те вогнисте люциперове питво. (О. Ільченко)
- [Стеха:] Не можу я забути тієї зневаги, тієї наруги від того недолюдка, луциперового сина, пекельної душі! (М. Кропивницький)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.