ЛУСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛУСЬ виг., розм.

Уживається як присудок за знач. лу́снути і лу́снутися. Приклади

– Сів я [на софу] та й упірнув у пружини сливе до самого долу .. А софа трісь! лусь! трісь! та все тріщить помаленьку. (І. Нечуй-Левицький)
Над стернею вгорі повис кібець, .. наче на ниточці висить. А враз ниточка та – лусь... і кібець – як грудочка, на землю впав. (А. Головко)
– Ну ось, сиджу я тихо, коли це щось лусь мене по носі. (Л. Смілянський)
Дубові двері, кована із заліза клямка... лусь! Лаврін Бурка увійшов у простору, в три сволоки, оселю. (Г. Колісник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.