ЛУПИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛУПИ́ТИСЯ луплю́ся, лу́пишся; мн. лу́пляться; недок., розм.

тільки 3 ос. Тріскаючись, відділятися маленькими, тонкими плівками (про шкіру). Приклади

тільки 3 ос. Позбуватися верхнього шару шкіри, фарби і т. ін., що відокремлюється маленькими тонкими плівками. Приклади

Лупляться ноги, що все в воді. (Сл. Б. Грінченка)
Лупиться під палючим сонцем старенький, вимитий дощами дах. (Ю. Збанацький)
Бояринове обличчя пошерхло й лупилося. (Ю. Мушкетик)
Ще й досі лице моє горить вогнем від згадки та лупиться від встиду. (Г. Тарасюк)

тільки 3 ос. Виходити з яйця (про пташенят, курчат і т. ін.). Приклади

– Нехай би твої хлопці швидше будували пташник. Віриш? Курчата, як сарана, лупляться. (С. Добровольський)
– Дай, Боже, здоров'я, щоб нас чорнi птахи не знали, щоб нам кури-гуси водились, а курчата лупились. (В. Рубан)

перен., зневажл. Народжуватися (про дітей). Приклади

Раби мовчали, Царі лупилися, росли І Вавилони муровали [мурували]. (Т. Шевченко)
[Ряженко:] Ти все воюєш, а діти лупляться, не питаючись, чи побачать батька. (І. Микитенко)
Ми винуваті, що міліють ріки І лисинами світять береги, Що десь духовні лупляться каліки. (В. Симоненко)

фам. Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади

Сидять і лупляться один на одного, ніхто нічого не їсть і не п'є, хоч на столі повно наїдків та дзбанів. (І. Білик)
– Я його застала на скелі. Сидів і лупився на ті краєвиди. (Валерій Шевчук)
Білявчик лупився на неї, як кріль на пожежний шланг, і не переставав гикати. (І. Карпа)

Пас. до лупи́ти 1. Приклади

Опале з деревини листя .. було зібране в велику купу й ожидало своєї удачі, а кукурудза саме лупилася. (О. Кобилянська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.