ЛУКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛУКА́ и́, ж.

Вигин переднього або заднього краю сідла. Приклади
  • Він на луку в сідлі упирає – До Києва на вороному коні скакає. (Панас Мирний)
  • Козак зиркнув на хмару, штурхнув сусіда, який також куняв, руками впершись в луку сідла. (Василь Шевчук)
  • Поки Омелько ладнав на ворогів свій “самостріл”, малий спав, сидячи в сідлі, міцно вчепившись в луку сідла. (Ю. Логвин)
Дугоподібний вигин русла річки або берега річки, моря. Приклади
  • Кривою козацькою шаблею сяяла лука ріки. (Л. Первомайський)
у знач. присл. луко́ю. У вигляді такого вигину. Приклади
  • По один бік путі, що облишила вигнуту лукою ріку і йшла тепер полем, половіло під сонцем і гнало ліниві хвилі чисте й дорідне жито. (Д. Міщенко)
  • Яхта .. знайшла врешті затишну гавань, яку захищала від океанських вітрів висока коса, що вигиналась лукою. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)

ЛУ́КА́ лу́ки́, ж.

Рівна місцевість, укрита перев. багаторічними трав'янистими рослинами, в основному злаками та осоковими. Приклади
  • Степ без краю; зелені та м'які луки понад річкою; темні луги з дібровами. (Марко Вовчок)
  • Друга казарма стояла на краю цієї гірської луки, серед трав і навіть під самотнім деревцем. (Ю. Смолич)
  • Брудним грізним валом перекочувалося ісламське військо в межиріччя Дунаю і Драви, на зелені луки й поля Сремської рівнини. (П. Загребельний)
  • Сільськими околицями, поза городами в рудих плямах гною, попід лукою, на якій уже біліють гуртики качок та гусей і синіють озера весняної води, виходжу на хутірський шлях. (В. Дрозд)
  • Луки класифікуються за місцем розташування на материкові, гірські та заплавні. (з наук.-попул. літ.)

ЛУК а, ч.

Ручна зброя для метання стріл, яка має форму стягнутої тятивою дуги. Приклади
  • Прострілив би я вас з лука! Та з лука не палко! Положив би вічно спати, Та все чогось жалко! (С. Руданський)
  • Упав прострілений з лука джура. (О. Бердник)
  • Вона побачила широку зігнуту спину із накинутою сірою шкурою, сагайдак зі стрілами й лук, приторочені до сідла. (Д. Білий)
  • Слова натягувать, як луки, щоб вчасно збити на льоту нерозшифрованої муки невiдворотну німоту. (Л. Костенко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.