ЛОПАТИТИ

Розгрібати, згрібати, пересипати що-небудь, лопатою.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЛО́ПАТЬ і, ж.

Широкий плаский кінець чого-небудь. Приклади

Посередині ставка плив дядько в надувному гумовому човні, гребучи широкою лопаттю весла. (Є. Гуцало)
У період становлення Київської Русі основним орним знаряддям було рало – обрізок дубового або грабового дерева із загостреним на кінці сучком, із часом на нього стали насаджувати залізний наконечник – наральник з невеликою трикутною лопаттю. (із журн.)

Робоча, плоскої форми частина гребних та повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін. Приклади

Навіть стара машина десь усередині пароплава жвавіше починає працювати своїми лопатями, й пароплав легко відпливає нарешті від берега. (Б. Антоненко-Давидович)
Три з них [вітряки] бадьоро крутили широко розкинутими лопатями крил, мов розчепіреними руками. (Ю. Логвин)
– Попсована лопать гвинта, направити її можна тільки в Мельбурні. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Був лоб у хлопця – сонячний зеніт. І розум думку рухав, наче лопать. (Л. Костенко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.